Грем'яцька волость

Грем'яцька волость (Кам'янсько-Слобідська волость) — історична адміністративно-територіальна одиниця Новгород-Сіверського повіту Чернігівської губернії з центром у селі Кам'янська Слобода (містечку Грем'яч).

Станом на 1885 рік складалася з 11 поселень, 19 сільських громад. Населення — 7908 осіб (3923 чоловічої статі та 3985 — жіночої), 1479 дворових господарств[1].

Найбільші поселення волості на 1885 рік[2]:

• Кам'янська Слобода — колишнє власницьке село при річці Ревна за 37 верст від повітового міста, 1098 осіб, 221 двір, православна церква, лавка, 3 вітряних млини, цегельний завод. За 14 верст — винокурний завод з 2 водяними млинами й 2 маслобійних заводи. За 8 верст — цегельний і винокурний заводи з водяним млином.
• Бучки — колишнє державне й власницьке село при річці Вара, 808 осіб, 169 дворів, православна церква, постоялий будинок, поташний завод, щорічний ярмарок.
• Грем'яч — колишнє державне й власницьке містечко при річці Судость і Грем'ячка, 2171 особа, 428 дворів, 2 православні церкви, єврейський молитовний будинок, 2 постоялих двори, 11 лавок, водяний млинам, 6 ярмарків на рік.
• Камінь — колишнє державне й власницьке село при річці Десна, 790 осіб, 156 дворів, православна церква, постоялий двір, постоялий будинок, водяний млин, цегельний завод.
• Ковпинка — колишнє державне й власницьке село, 346 осіб, 57 дворів, православна церква, постоялий будинок.
• Михальчинська Слобода — колишнє власницьке містечко при річці Рогозня, 746 осіб, 154 двори, православна церква, постоялий будинок.
• Пушкарі — колишнє державне село при річці Десна, 668 осіб, 132 дворів, 2 православні церкви, крупорушка.

На початку 1890-х волосне правління перенесено до містечка Грем'яч й назву волості змінено на Грем'яцька.

1899 року у волості налічувалось 12 сільських громад, населення зросло до 12 277 осіб (6159 чоловічої статі та 6118 — жіночої)[3].