Гречина Михайло Гнатович

Гречина Михайло Гнатович
; рос. Михаил Игнатьевич Гречина; Михайло Гнатович Гречина
Народження	29 березня (11 квітня) 1902 с. Будище ; Чернігівська область ; СРСР
Смерть	21 червня 1979 (77 років) Київ; СРСР
Країна; (підданство)	СРСР
Навчання	Київський художній інститут
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Київ
Найважливіші споруди	стадіон «Динамо»; Центральний стадіон; готель «Тарасова гора» в Каневі; готель «Русь» у Києві
Заклад	Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Премії

Гречи́на Миха́йло Гна́тович (29 березня [11 квітня] 1902(19020411), с. Будище Чернігівської області — 21 червня 1979, Київ) — український радянський архітектор, автор наукових праць з питань архітектури й будівництва. Член Спілки радянських архітекторів УРСР з 1935 року.

Біографія

Народився в с. Будище Чернігівської області (нині Черкаська область). У 1920–1922 роках працював секретарем медично-санітарного відділу міста Черкаси. Був секретарем Укоопспілки в м. Корсуні (1922–1923). Секретар Управління будинками м. Києва в 1923–1924.

Закінчив архітектурний факультет Київського художнього інституту в 1930 році. Під час навчання працював старшим техніком Проектного бюро будівництва Київського вокзалу (1929).

Працював архітектором у Київській філії проектно-консультаційного бюро НКВС (згодом — «Діпромісто») у 1929–1933 роках. Старший архітектор архітектурно-планувального управління в м. Києві (1933–1935).

У 1936–1941 роках — головний архітектор будівництва стадіону ім. Хрущова (Центральний або Республіканський стадіон, нині — НСК «Олімпійський»), Управління будівництвом, Управління будівництвом будинків Уряду в м. Києві.

У 1936–1937 — виконував обов'язки доцента кафедри архітектурного проектування Київського будівельного інституту, у 1937–1938 — виконував обов'язки доцента кафедри архітектурного проектування Київського художнього інституту, у 1949–1953 — старший викладач Київського художнього інституту.

Брав участь у Другій світовій війні, потрапив в облогу та був узятий у полон.

У 1945–1958 працював керівником сектора Науково-дослідного інституту архітектури споруд Академії архітектури УРСР. захистив кандидатську дисертацію у 1950.

З 1954 був керівником дисертаційних робіт в Інституті аспірантури та Інституті архітектури споруд Академії архітектури УРСР.

У 1958–1959 був заступником директора з наукової роботи НДІАБ Академії будівництва та архітектури УРСР.

Працював заступником директора НДІЕП Академії будівництва та архітектури УРСР у 1959–1963.

Від 1963 року працював заступником директора КиївЗНДІЕП.

Родина

Дружина — Людмила Василівна
Син — Вадим Гречина.

Творчий доробок

Споруди

Житловий будинок, кін. 1930-х рр., Костьольна вул., 10[1]
стадіон «Динамо» у Києві (1937, реконструкція 1956—58, 1978—79),
Центральний стадіон у Києві (будівництво й реконструкція 1937—41, 1967, з 1978),
Палац спорту у Києві (1960),
Північно-Броварський житловий масив у Києві (1963),
будинок Торговельно-промислової палати у Києві (1964),
готель «Русь» у Києві (1965—79),
готель «Тарасова гора» в Каневі (1961).
адміністративний будинок Укоопспілки на вул. Хрещатик, 7-9 (1956),
тенісні корти та відкритий плавальний басейн Центрального стадіону у м. Києві (1957),
громадський і торговельний центр с. Ксаверівки (1960),
павільйон ансамблю на льоду в м. Києві (1961).

Наукові праці

Стадіони (1957),
Експериментальне проектування і будівництво в УРСР (у співавторстві 1963);
Основи типового проектування громадських будівель // у зб. «Сільські громадські будівлі».

Статті у періодичних виданнях:

5 тез архітектури Корбюзьє // Зодчество. — 1928. — № 11–12. — С. 200—203 : планы, ил. (рос.)
Адміністративно-культурний центр м. Переяслав-Хмельницького // Вісник Академії будівництва та архітектури УРСР. — 1946. — № 1. — С. 31-32 : рис., план.
Архітектурне оформлення в цеглі // Архітектура Радянської України. — 1941. — № 1. — С. 8–12 : фото, план.
Архітектурно-художнє оформлення вулиць і площ Києва // Соціалістичний Київ. — 1933. — № 5–6. — С. 15–17 : іл.
Будинок Уряду в Києві // Архітектура Радянської України. — 1938. — № 8. — С. 5–12.
Город Переяслав-Хмельницкий // Архитектура СССР. — 1954. — № 1. — С. 21–25 : ил. (рос.)
Експериментальне будівництво готелю в м. Каневі // Архітектура СРСР. — 1962. — № 8.
Ескізні проекти оформлення моста через Дніпро // Архітектура Радянської України. — 1940. — № 3. — С. 37-40 : фото.
Жилий будинок академії архітектури // Вісник Академії будівництва та архітектури УРСР. — 1946. — № 2. — С. 39-40 : плани, рис.
Летняя гостиница в заповеднике Т. Г. Шевченко // Архитектура СССР. — 1962. — № 9. — С. 63–64 : ил. (рос.)
Музей В. І. Леніна в Києві // Архітектура Радянської України. — 1939. — № 1. — С. 4–12 : фото.
Нове в будівництві Палацу Спорту в м. Києві // Будівництво та архітектура. — 1960. — № 4.
Проект перепланування Володимирської гірки // Соціалістичний Київ. — 1936. — № 5. — С. 14–17 : іл.
Просторові системи покриття Палацу Спорту в м. Києві // Вісник Академії будівництва та архітектури УРСР. — 1959. — № 3.
Реконструкція вулиці Жертв Революції // Соціалістичний Київ. — 1936. — № 10. — С. 26–29 : іл.
Реконструкція центрального району столиці // Соціалістичний Київ. — 1936. — № 1. — С. 10–16 : іл.
Український стадіон // Соціалістичний Київ. — 1937. — № 2. — С. 18–21 : фото
Український стадіон у Києві // Архітектура Радянської України. — 1938. — № 1. — С. 22–28 : іл.
Урядова площа в Києві і проект нового готелю // Архітектура Радянської України. — 1940. — № 6. — С. 3–8 : іл., іл. між с. 8–9.

автор статей для Української Радянської Енциклопедії (4 томи, 1957–1963)

Нагороди

Примітки

О. М. Грищенко. Житловий будинок на вул. Челюскінців // Архітектура Радянської України", 1940, № 4
Створення спортивного комплексу Республіканського стадіону в місті Києві. Архів оригіналу за 13 жовтня 2016. Процитовано 12 жовтня 2016.

Джерела

Гречина Михайло Гнатович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : [б. в.], 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — С. 412. — ISBN 966-02-3966-1..
Гречина Михайло Гнатович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1979. — Т. 3 : Гердан — Електрографія. — 551, [1] с., [26] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с.
Гречина Михаил Игнатьевич [Изоматериал]: лич. лист чл. СА УССР. — К. : [б. и.], 1956. — 6 л. // ДНАББ ім. В. Г. Заболотного. (рос.)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] О. М. Грищенко. Житловий будинок на вул. Челюскінців // Архітектура Радянської України", 1940, № 4

[2] Створення спортивного комплексу Республіканського стадіону в місті Києві. Архів оригіналу за 13 жовтня 2016. Процитовано 12 жовтня 2016.