Григорук Володимир Васильович

Народився 27 листопада 1937 року в селі Стави на Київщині. 1963 року закінчив Українську сільськогосподарську академію[1] в місті Києві і того ж року виїхав до Казахської РСР[3].

Свою трудову кар'єру Володимир Григорук розпочав у колгоспі «Комаровський» Кокчетавської області на посаді рядового економіста[2]. Однак вже 1967 року перейшов на роботу завідувачем відділу Целіноградського обласного управління сільського господарства, пропрацював там до 1969 року. Потім влаштувався на роботу до Казахського науково-дослідного інституту економіки й організації сільського господарства, де з 1969 по 1975 рік був директором Цілинного філіалу, з 1976 по 1987 очолював алматинський відділ цієї установи, а також був на посаді замісника директора з наукової частини[1].

З 1988 до 1991 року очолював управління Казахського державного агропромислового комітету, після чого зосередився на науковій роботі: у 1991—1996 роках (за іншим джерелом до 2001 року[2]) обіймав посаду академіка-секретаря Відділу економіки Казахської сільськогосподарської академії, з 1996 року працював замісником начальника управління Центру аграрних досліджень Академії наук Казахстану[1]. У 2002—2004 роках був на посаді проректора з наукової роботи і міжнародних зв'язків Казахського національного аграрного університету. З 2005 року і дотепер заступник з наукової роботи Казахського науково-дослідного інститут економіки агропромислового комплексу і розвитку сільських територій[2][3].

Протягом життя Володимир Григорук присвятив себе економічним дослідженням. Його наукова кар'єра почалась 1970 року[3]. В 1972 році Володимир Григорук захистив дисертацію кандидата економічних наук на тему «Господарча рентабельність виробництва зерна в Целіноградській області» (1972), у 1990-му — докторську дисертацію на тему «Економічні проблеми інтенсивного використання сільськогосподарських земель»[2].

Основні праці Володимира Григорука присвячені проблемам раціонального землекористування, питанням удосконалення земельних відносин, останні роботи — проблемам кліматичних змін і розвитку сільського господарства в Казахстані. У своїх наукових роботах Володимир Григорук робить акцент на економічному стимулюванні ефективного й екологічно чистого виробництва продукції, проведенні внутрішньогосподарського розрахунку тощо. Особливо вагомий внесок він зробив своїми методичними збірками про економічні відносини в агропромисловому комплексі в умовах переходу до ринкової економіки. Найбільш значущі з його наукових творів «Организация арендного подряда» (1987) і «Рекомендации по разгосударствлению и приватизации агропромышленного комплекса» (1993)[1]. Загалом протягом життя він здійснив 300 наукових публікацій, його перу належать 3 монографії[3].

Під керівництвом професора Григорука підготовлено 2 доктори і 18 кандидатів економічних наук. В різні періоди життя він входив до редакційних колегій низки провідних економічних журналів, а саме: «Вестник сельскохозяйствен­ной науки Казахстану», «Исследования, результаты», «Проблемы агрорынка». Володимир Григорук також відомий активною участю в проектах реформування сільського господарства, як проводились під егідою міжнародних організацій. Серед них такі як «Євроконсалт» (Голландія, 1994), «Дослідження досвіду реформ у сільському господарстві Казахстану» (Всесвітній Банк, 1995), «Поглиблення економічних реформ у сільсько­му господарстві Казахстану» (1996), «Вивчення сільськогосподарських реформ у сільськогосподарському секторі» (1996—1997), «Реконструкція і розвиток сільськогосподарських підприємств» (1997—1998)[2].