Григорій (Закаляк)

Постановою Священного Синоду від 11 вересня 1956 року призначений єпископом Дрогобицький та Самбірський.

17 вересня 1956 року в Свято-Успенській Почаївській Лаврі був пострижений у чернецтво. 21 вересня висвячений у сан архімандрита.

27 вересня у Свято-Успенському кафедральному соборі міста Одеси хіротонізований в єпископа Дрогобицького та Самбірського. Чин хіротонії здійснювали: Патріарх Московський Алексій, архієпископи: Херсонський та Одеський Борис, Станіславський та Коломийський Антоній, Львівський та Тернопільський Паладій, Кишинівський та Молдавський Нектарій та єпископ Новоросійський Сергій.

У зв'язку зі скасуванням Дрогобицької області 1959 року, Дрогобицька єпархія увійшла до складу Львівської єпархії, а єпископ Григорій 21 травня 1959 року призначений єпископом Чернівецьким та Буковинським.

15 вересня 1960 року призначений єпископом Львівським та Тернопільським, продовжуючи керувати і Чернівецькою єпархією до 16 березня 1961 року.

З 15 жовтня 1964 року — єпископ Чернівецький та Буковинський. 26 жовтня 1964 року звільнений на спокій через хворобу, згідно з проханням.

З 5 лютого 1965 року — архієпископ Мукачівський та Ужгородський. 1965 року в числі 9 архієреїв підписав «Заяву», складену архієпископом Калузьким та Боровським Ермогеном (Голубєвим), в якому ставилося під питання канонічна спроможність прийнятих під тиском влади рішень Архієрейського Собору 1961 року в частині «реформи парафіяльного керування». Під тиском влади відкликав свій підпис[1].

18 березня 1977 року звільнений від керування Мукачівською єпархією зі звільненням на спокій та призначенням архієрейської пенсії[2].

Помер 9 лютого 1984 року на 77-му році життя. Відспівування його 11 лютого в Києві здійснив єпископ Мукачівський та Ужгородський Савва (Бабинець). Похований в гробниці ним же самим приготовленої на кладовищі в Мукачеві.