Гризельда Поллок

Гризельда Поллок (англ. Griselda Pollock; нар. 11 березня 1949, Блумфонтейн, ПАР) — візуальна теоретикиня, культурна аналітикиня і вчена в області міжнародних, постколоніальних феміністських досліджень у образотворчих мистецтвах. Добре відома теоретичними та методологічними нововведеннями, поєднаними з перепрочитаннями історичного та сучасного мистецтва, кіно та культурної теорії. З 1977 року Поллок була однією з найвпливовіших вчених сучасного, авангардного і постмодерного мистецтва. Одна з основних фігур у феміністській теорії, феміністській історії мистецтв та гендерних дослідженнях.[5]

Гризельда Поллок
Народилася 11 березня 1949(1949-03-11)[1] (72 роки)
Блумфонтейн, ПАР[2]
Країна  Велика Британія
Діяльність мистецтвознавиця, викладачка університету, художня критикиня, письменниця
Галузь історія мистецтв[2] і гендерні дослідження
Alma mater Університет Оксфорда (1970)[2], Інститут Курто (1972)[2] і Інститут Курто (1980)[2]
Знання мов англійська[3]
Заклад Університет Лідса[2][4], Манчестерський університет[4] і Редінзький університетd[4]
Нагороди
Сайт fine-art.leeds.ac.uk/people/griselda-pollock/

Життєпис

Гризельда Поллок народилася в Південній Африці, виросла у французькій та англійській Канаді. Будучи підлітком, переїхала до Британії та вивчала сучасну історію в Оксфорді (1967—1970) та історію європейського мистецтва в Інституті мистецтв Курто (1970—72). Вона отримала докторський ступінь у 1980 році завдяки вивченню й дослідженню Вінсента ван Гога та голландського мистецтва: читання його уявлень про сучасність. Після викладання у Рединзькому та Манчестерському університетах, Гризельда Поллок вступила  до університету в Лідсі в 1977 році як викладач історії мистецтва і кіно, та стала професоркою в галузі соціальних та критичних мистецтв у 1990 році. У 2001 році вона стала директором Центру Культурного аналізу, теорії та історії в університеті Лідса. У 2017 році Г.Поллок відзначила 40 років від створення «феміністського простору» в Школі витончених мистецтв, історії мистецтва і культурних досліджень в Університеті Лідса. Проживає  в Англії.

Діяльність

Гризельда Поллок вважається феміністичною мистецтвознавчинею і культурною теоретикинею мистецьких практик і історії мистецтва. Її роботи кидають виклик усталеним поглядам на основні моделі мистецтва та історії мистецтва, які виключили роль жінок у мистецтві, і в той же час в них досліджуються соціальні структури, що призводять до цього виключення. Авторка розглядає взаємодію соціальних категорій статі, класу та раси, критично досліджуючи відносини між ними, психоаналізом і мистецтвом, спираючись на роботу таких французьких культурологів як Мішель Фуко. Її теоретизація суб'єктивності враховує як психоаналіз, так і ідеї М.Фуко про соціальний контроль. Г.Поллок відома своїми роботами над творчістю художників: Жана-Франсуа Мілле, Вінсента ван Гога, Мері Кассатт, Брача Л. Еттингера, Єви Гессе і Шарлотти Саломон та багатьох інших.

Гризельда Поллок аналізувала картини, досліджувала на наявність прихованого змісту, інтерпретуючи образи з культурологічної, психологічної точок зору, звісно приділяючи особливу роль опису жінок. Так, наприклад, аналізувавши останню картину Е.Мане «Бар в „Фолі-Бержер“», Г.Поллок стверджує, що: уявлення Е.Мане про цю понуру барменку сьогодні залишається доволі актуальним — люди покликані шукати задоволення з іншими, але вони часто відчувають себе самотніми й відірваними. Порожній погляд цієї працюючої жінки-барменки відображається від них на полотні, неначе дзеркало.[6]

В області арт-фемінізму і його теорії, Г.Поллок разом з Р.Паркер займалися дослідженням і вивченням зображень жіночої натури, а також інтерпретацією цих зображень. Одним з ключових питань в їх дослідженнях є питання про оголену жіночу натуру в західному каноні та про те, наскільки по-різному зображували чоловіків та жінок.[7]

Так, наприклад, в 1981 р вийшла в світ книга Р Паркер і Г.Поллок «Старі майстрині: жінки, мистецтво та ідеологія», в якій вони спробували переосмислити історію мистецтва. Авторки не просто описували біографії художниць, а досліджували ідеологічні причини відсутності жінок в історії мистецтва. Вони продемонстрували, як зміни історичних соціальних умов, гендерних відносин, продукування художницями свого гендерного положення в суспільстві на творчість можуть дати ключ до розуміння того, як потрібно вивчати історію мистецтва. Також вони пояснюють, яким чином такі знання можуть допомогти у вивченні творчості сучасних художниць і вплинути на розуміння художницями своєї творчості. Ця книга започаткувала традицію феміністського деконструктивізму, так як вона не просто описувала історію мистецтва і жінок в цій історії, а аналізувала ідеологічні установки, які визначають і створюють цю сферу культури.[8]

Г.Поллок розробила ряд концепцій, за допомогою котрих теоретизує і практикує критичні феміністські втручання в історії мистецтва.

У 2014 році Г.Поллок була запрошена Майклом Параскосом до Бі-Бі-Сі, щоб виступити в якості ведучої рімейку телесеріалу Цивілізація 1969 року, по ініціативі арт-історика Кеннета Кларка. М.Параскос описав професорку Грізельду Поллок як «одну з небагатьох науковців, котрі володіють повним розмахом знань про історію мистецтва».

Особисте життя

Вийшла заміж за Антонія Браянта.

Книги та публікації
  • Pollock G, Silverman M, Concentrationary Art Jean Cayrol, the Lazarean and the Everyday in Post-war Film, Literature, Music and the Visual Arts (Berghahn Books, 2019)
  • Pollock GFS, Charlotte Salomon: The Nameless Artist in the Theatre of Memory1941-2 (New Haven and London: Yale University Press, 2018)
  • Concentrationary Memories: Totalitarian Terror and Cultural Resistance, ed. by Pollock G and Silverman M, Concentrationary Memories: The Politics of Representation (London and New York: I B Tauris, 2013)
  • Visual Politics and Psychoanalysis: Art and the Image in Post Traumatic Cultures, ed. by Pollock G, New Encounters: Arts, Cultures and Concepts (London and New York: I B Tauris, 2013)
  • Visual Politics and Psychoanalysis: Art and the Image in Post-traumatic Cultures, ed. by Pollock G, New Encounters: Arts, Cultures and Concepts (London and New York: I B Tauris, 2013)
  • Pollock GFS, Concentrationary Memories: Totalitarian Terror and Cultural Resistance, ed. by Silverman M and Pollock G, Concentrationary Memory: The Politics of Representation (London and New York: I B Tauris, 2013)
  • Pollock G, After-Affects I After-Images: Trauma and Aesthetic Transformation in the Virtual Feminist Museum (Manchester: Manchester University Press, 2013)
  • Visual Politics and Psychoanalyses: Art and the Image in Post-Traumatic Cultures, New Encounters: Arts, Cultures, Concepts (I B Tauris, 2013)
  • Pollock G, Silverman, M, Concentrationary Cinema: Aesthetics as Political Resistance in Alain Resnais's Night and Fog (1955), ed. by Pollock G and Silverman MAX (London and New York: Berghahn Books, 2011)
  • Bracha L. Ettinger. Art as Compassion, ed. by Pollock G and De Zegher C (Brussels: ASP Brussels and MER Kunsthaus, 2011)
  • Pollock GFS, AlloThanatography or Allo-Auto-biography A few thoughts on one painting in Charlotte Salomon's Leben? oder Theater? 1941-42 (Frankfurt: Hatje Cantz, 2011)
  • Silverman M, Concentrationary Cinema: Aesthetics as Political Resistance in Alain Resnais's ‘Night and Fog’, ed. by Pollock G and Silverman M (New York and Oxford: Berghahn, 2011)
  • Pollock G, Encounters in the Virtual Feminist Museum: Time Space and the Archive (Routledge, 2007)
  • Pollock G, Museums after Modernism: Strategies of Engagement (Blackwell's, 2007)
  • Pollock G, Psychoanalysis and the Image (Blackwell's, 2006)
  • Pollock G, Vision and Difference: Feminism, Femininity and the Histories of Art (Taylor and Francis, 2003)
  • Pollock G, Looking Back to the Future: Essays on Art, Life and Death1 (Routledge, 2000)
  • Mainz VS, Pollock G, Work and the Image (Ashgate, 2000), Volumes 1 and 2
  • Pollock G, Differencing the Canon: Feminist Desire and the Writing of Art's Histories (Routledge, London and New York, 1999)
  • Pollock G, Mary Cassatt: Painter of Modern Women (Thames and Hudson, London and New York, 1998)
  • Pollock G, Killing Men and Dying Women: A Woman's Touch in the Cold Zone of 1950s American Painting (Manchester University Press, 1996)
  • Pollock G, Avant-Gardes and Partisans Reviewed (Manchester University Press, 1996).[5]

Примітки
  1. RKDartists
  2. http://www.fine-art.leeds.ac.uk/people/griselda-pollock/
  3. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. https://orcid.org/0000-0002-6752-2554
  5. AHC. People | School of Fine Art, History of Art and Cultural Studies | University of Leeds. ahc.leeds.ac.uk (англ.). Процитовано 11 квітня 2019.
  6. HENI Talks - The Modern Woman: Manet’s A Bar at the Folies-Bergère. HENI Talks (en-GB). Процитовано 11 квітня 2019.
  7. Васильева, В.В. Арт-феминизм в контексте феминистской теории (PDF) (Російською). Республика Беларусь: Полоцкий государственный университет. с. 101.
  8. Шерстюк, Н.В. История искусства: феминистские критические практики (Російською). УкраЇна. М.Полтава: Полтавский государственный педагогический университет имени В.Г. Короленка. с. 5–6.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.