Грищенко Арнольд Панасович

Арнольд Панасович Гри́щенко
Народився 23 вересня 1936(1936-09-23)
Мутичів, Ріпкинський район, Чернігівська область, Українська СРР, СРСР
Помер 17 грудня 2006(2006-12-17) (70 років)
Київ, Україна
Країна  Україна
Національність українець
Діяльність мовознавець
Alma mater Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя
Галузь мовознавство
Заклад Інститут мовознавства імені О. О. Потебні Національної академії наук України і Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова
Посада завідувач кафедри української мови
Звання професор, академік
Науковий керівник Жовтобрюх Михайло Андрійович
Аспіранти, докторанти Савченко Ірина Степанівна
Батько Панас Дем'янович
Мати Таїса Іванівна
У шлюбі з Ніна Миколаївна
Діти син Тарас
Нагороди

Гри́щенко Арнольд Панасович (23 вересня 1936, с. Мутичів Ріпкинського району Чернігівської області — 17 грудня 2006, Київ) — мовознавець. Доктор філологічних наук (1980), професор (1987), академік АПНУ (1999). Заслужений діяч науки і техніки України (1995). Закінчив Ніжинський педагогічний інститут (1958).

Біографія

Вчителював на Чернігівщині.

1960 вступив до аспірантури Інститу мовознавства АН УРСР (кер. канд. дис. М. Жовтобрюх).

У 1963–1981 працював м. н. с., а згодом — ст. н. с. цього Інституту;

Конгрес МАУ 2005 у Донецьку. Співголови секції В.Німчук та
Л.Онишкевич (у центрі) слухають доповідь А.Грищенка (фото з 2005 р.)

1981–2006 — завідувач кафедри української мови Національного педагогічного університету.[1] Наукові дослідження Грищенка із синтаксису та морфології сучасної української мови, історії української мови відзначаються докладним аналізом явища в синхронії та діахронії, типологічними та порівняльно-історичними зіставленнями з тотожними явищами в інших мовах. Як член Національної правописної комісії при Кабінеті міністрів України, розробляв питання правопису слів іншомовного походження[2].

Творча та наукова діяльність

На основі архівних документів дослідив життєвий та науковий шлях визначного українського мовознавця — Олекси Синявського: «Люди і долі (Штрихи до портрета Олекси Синявського)» // «Рідний край: науковий, публіцистичний, художньо-літературний альманах», 2005, № 1.

Створив наукову школу з історії та сучасного функціонування граматичної системи української мови.

Виховав плеяду вчених-мовознавців - трьох докторів і двадцятьох шістьох кандидатів філологічних наук.

Співавтор низки академічних видань, зокрема

  • «Сучасна українська літературна мова. Синтаксис» (1972),
  • «Словотвір сучасної української літературної мови» (1975),
  • «Морфологічна будова сучасної української літературної мови» (1975),
  • «Історія української мови: У 4 т.» (1978—83, відп. ред. 4-го тому («Синтаксис»); премія ім. І. Франка АН УРСР, 1985; усі — Київ).

Автор та співавтор низки підручників для ВНЗ, зокрема «Сучасна українська літературна мова» (К., 1993), що витримав кілька видань і є основним навчальним посібником для багатьох ВНЗ України.

Праці
  • Складносурядне речення в сучасній українській літературній мові. 1969;
  • Прикметник в українській мові. 1978;
  • Граматика української мови. 1982 (співавт.);
  • Украинская грамматика. 1986 (співавт.); усі — Київ.

Література
  • Академік Арнольд Панасович Грищенко. Бібліографія до 70-річчя. П., 2006.
  • М. Г. Железняк Грищенко Арнольд Панасович Енциклопедія сучасної України. — Т. 6. — Київ, 2006., стор. 500

Примітки
  1. Грищенко Арнольд Панасович — Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Процитовано 27 травня 2021.
  2. Інститут мовознавства ім. О.О.Потебні | Арнольд Панасович Грищенко. www.inmo.org.ua. Процитовано 27 травня 2021.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.