Гродеков Микола Іванович

У 1873 році М. І. Гродеков взяв участь у Хівінському поході, обіймаючи посаду начальника Мангишлацького загону. За відзнаку в бойових діях був нагороджений орденом Святого Станіслава 2-го ступеня й золотою зброєю.

У 1876 році був призначений начальником штабу Ферганської області, військовим губернатором якої на той час був М. Д. Скобелєв.

Після закінчення російсько-турецької війни 1877—1878 років, Англія стягнула свої війська до кордону Індії, що було сприйнято Росією, як загроза війни. Туркестанському генерал-губернаторові К. Кауфману було доручено здійснити силами особливого загону демонстративний похід до кишлаку Джам, на кордоні Бухарського ханства. М. І. Гродекова було призначено начальникм польового штабу цього загону. Відразу ж по закінченні експедиції, він здійснив ризикований для того часу пробіг верхи, в супроводі всього лише 2 джигітів, для розвідки суміжних російському кордонові територій північного Афганістану і північно-східної Персії, здолавши загалом близько двох тисяч верст. Ця поїздка була зарахована Гродекову за похід, крім того, він був нагороджений орденом Святого Володимира 3-го ступеня.

У 1880 році М. І. Гродеков брав участь у Ахал-Текінській експедиції М. Скобелєва начальником передового загону, а згодом — начальником штабу військ Закаспійської області. Того ж року отримав чин «генерал-майора». У 1881 році «за відмінну мужність і хоробрість, виявлені в справах з текинцами під час облоги і штурму Геок-Тепе» був нагороджений орденом Святого Георгія 4-го ступеня.

У червні 1883 року відбулося призначення М. І. Гродекова військовим губернатором і командувачем військами Сирдар'їнської області.

На цій посаді він з особливою дбайливістю ставився до справи розвитку народного добробуту і поширення освіти серед місцевого населення. У 1890 році був проведений в генерал-лейтенанти.

У 1893 році М. І. Гродеков був призначений помічником Амурського генерал-губернатора і командувача військами Приамурського військового округу. Тут його зусиллями утворений в Хабаровську відділ Імператорського географічного товариства, відкрита публічна бібліотека і облаштований музей з богатійшими колекціями з археології, етнографії й фауни краю.

У 1898 році М. І. Гродеков був призначений Приамурським генерал-губернатором і командувачем військами округу.

Внаслідок Їхетуанського (боксерського) повстання в Китаї, що спалахнуло в 1899 році і перекинулось на північну Манчжурію, у 1900 році виникли ускладнення в районі будівництва Китайсько-Східної залізниці. М. І. Гродеков був призваний до відповідальної діяльності оборони Приамур'я й заспокоєння китайських хвилювань. На допомогу Харбіну ним був відряджений військовий загін під орудою генерал-майора В. Сахарова. Завдяки енергічним і рішучим діям Гродекова та бличкуче виконаній під його керівництвом мобілізації, до 22 липня 1901 року головна водна артерія — Амур — була повністю очищена від китайців й по ній відновлено вільний рух річкових суден. Була звільнена також і частина лінії Китайсько-Східної залізниці, на ній відновлено будівельні роботи. До 20 серпня, після здобуття росіянами Гірина, Ціцікара і Нінгута, вся магістраль протягжністю 1200 верст перебувала знову під російським контролем і військові дії на півночі Манчжурії можна було вважати закінченими. М. І. Гродекову була жалувана золота шашка, прикрашена діамантами з надписом «За перемоги в Північній Манчжурії 1900 р.». Того ж року він був зведений у генерали від інфантерії.

30 серпня 1902 року М. І. Гродеков був призначений членом Державної Ради Російської імперії, а у 1905 році йому було наказано бути постійним членом Ради державної оборони Росії.

6 лютого 1906 року призначений командувачем військами на Далекому Сході з правами головнокомандувача.

22 серпня того ж року був призначений Туркестанським генерал-губернатором і командувачем військами Туркестанського військового округу. Цю посаду обіймав аж до свого виходу на пенсію за станом здоров'я 8 березня 1908 року.

Помер 12 грудня 1913 року в Санкт-Петербурзі, похований на Смоленському православному кладовищі.