Громадянська війна в Родезії

Громадянська війна в Родезії (англ. Rhodesian Bush War; Війна у Південній Родезії, Війна в родезійському буші) — збройний конфлікт між урядовими силами невизнаної держави Родезія та чорношкірими повстанцями-комуністами. В конфлікті узяли участь багато представників та найманців з інших держав — Мозамбіку, НДР (на боці повстанців-комуністів); ПАР, Португалії, Ізраїлю (на боці Родезії).

Громадянська війна в Родезії
Second Chimurenga
Zimbabwe War of Liberation
Холодна війна
Геополітична ситуація після проголошення незалежності Анголи та Мозамбіку в 1975 році.     Родезія      Південна Африка та Південно-Західна Африка      Держави, які надавали підтримку повстанцям

Геополітична ситуація після проголошення незалежності Анголи та Мозамбіку в 1975 році.     Родезія      Південна Африка та Південно-Західна Африка

     Держави, які надавали підтримку повстанцям

Дата: 4 липня 1964 – 12 грудня 1979 (15 років, 5 місяців, 1 тиждень і 1 день)
Місце: Родезія
Результат: Перемога повстанців
Сторони
1978–1979:
FROLIZI

Supported by:

Підтримка ZANU та ZAPU:

Підтримка ZANU:

Підтримка ZAPU:

Війна та її подальше внутрішнє врегулювання, підписане в 1978 році Смітом та Музоревою, призвели до запровадження загального виборчого права в червні 1979 році та припинення правління білих в Родезії, яка була перейменована в Зімбабве під урядом чорношкірих. Однак цей новий порядок не отримав міжнародного визнання, і війна продовжувалась. Жодна зі сторін не досягла військової перемоги, і згодом був досягнутий компроміс.

Переговори між урядом Зімбабве-Родезії, урядом Великої Британії та об'єднанням «Патріотичний фронт» (ЗАНУ) Мугабе та Нкомо відбулися в Ланкастер-Хаусі, неподалік від Лондона, у грудні 1979 року, було підписано Угоду про будинок Ланкастера. Країна тимчасово повернулася під британський контроль, і нові вибори відбулися під наглядом Великої Британії та Співдружності в березні 1980 року ЗАНУ виграв вибори, а Мугабе став першим прем'єр-міністром Зімбабве 18 квітня 1980 року, країна досягла міжнародно визнаної незалежності.

Див. також

Примітки
  1. Beit-Hallahmi, Benjamin. The Israeli connection: Whom Israel arms and why, pp. 62–63. IB Tauris, 1987.
  2. Norman, 2003, p. 65
  3. 'Da mu nisam 'sredio' susret s Titom, Mugabe nikad ne bi priznao Hrvatsku': prekaljeni diplomat Frane Krnić za 'Slobodnu' otkrio svoje veze s nedavno preminulim liderom Zimbabvea. Slobodna Dalmacija. Процитовано 8 серпня 2020.
  5. From liberation movement to government: ZANU and the formulation of the foreign policy of Zimbabwe, 1990. Page 284
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.