Грязовецький район

Гря́зовецький район (рос. Грязовецкий район) — адміністративна одиниця Вологодської області Російської Федерації.

Грязовецький район
рос. Грязовецкий район
Герб Грязовецького району Прапор Грязовецького району
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації: Вологодська область
Утворений: 14 січня 1929 року
Населення (2019): 32152 особи
Площа: 5025,70 км²
Густота населення: 6,40 осіб/км²
Населені пункти, округи та поселення
Адміністративний центр: місто Грязовець
Кількість міських поселень: 2
Кількість сільських поселень: 5
Кількість міст: 1
Кількість смт: 1
Кількість сіл та присілків: 457
Кількість селищ: 32
Влада

Адміністративний центр — місто Грязовець.

Історія

Район утворений 14 січня 1929 року у складі Вологодського округу Північного краю на території Грязовецької, Лезької, Семенцевської та Шеп'яковської волостей колишнього Вологодського повіту. До його складу увійшли наступні сільради: Баклановська, Бакшинська, Ведерковська, Вохтозька, Герценська, Жилинська, Заємська, Зиковська, Зінов'євська (центр — присілок Кроплево), Зінов'євська (центр — присілок Фроловська), Ізберезька, Колотиловська, Коптевська, Леждомська, Нехотовська, Новоселковська, Обнорська, Огарковська, Октябрська, Орловська, Первомайська, Перцевська, Пироговська, Робоче-Крестьянська, Раменська, Ростиловська, Сеньговська, Сидоровська, Слободська, Степурінська, Шеп'яковська та Шильм'яшевська.

27 лютого 1930 року Шеп'яковська сільрада перейменована в Ком'янську, ліквідовано Колотиловську, Новоселковську, Огарковську, Робоче-Крестьянську, Раменську та Сеньговську сільради. 23 липня того ж року район безпосередньо увійшов до складу Північного краю. 20 червня 1932 року до складу району увійшли Біловська, Брюховська, Заболотська, Ліхтоська, Марковська та Пухітська сільради ліквідованого Вологодського району. 15 березня 1934 року Зінов'євська сільрада з центром у присілку Кроплево перейменована в Шеп'яковську, інша Зінов'євська сільрада з центром у присілку Фроловська перейменована у Грязовецьку. 25 січня 1935 року утворено Лезький район, до складу якого передано Баклановську, Бакшинську, Ведерковську, Вохтозьку, Герценську, Зиковську, Коптевську, Леждомську, Нехотовську, Орловську, Поберезьку та Слободську сільради. 3 лютого 1936 року утворено Нефедовську сільраду. 5 грудня того ж року район увійшов до складу Північної області, а 23 вересня 1937 року — до складу новоутвореної Вологодської області.

Станом на 1 квітня 1941 року до складу району входили наступні сільради: Брюховська, Грязовецька, Жилинська, Заболотська, Заємська, Ком'янська, Нефедовська, Новоселковська, Обнорська, Октябрська, Первомайська, Перцевська, Пироговська, Пухітська, Ростиловська, Сидоровська, Степурінська, Шильм'яшевська та Шеп'яковська.

28 жовтня 1959 року до складу району увійшла територія ліквідованого Лезького району — Баклановська, Ведерковська, Вохтозька, Дем'яновська, Зиковська, Коптевська, Леждомська, Лезька, Монзенська, Нехотовська, Робоче-Крестьянська та Сидоровська сільради. 18 червня 1954 року Брюховська сільрада приєднана до складу Пухітської, Сидоровська сільрада — до складу Заємської, Первомайська сільрада — до складу Нефедовської, Пироговська сільрада — до складу Перцевської. 10 грудня 1959 року Леждомська сільрада приєднана до складу Сидоровської.

11 лютого 1960 року селище Вохтога отримало статус селища міського типу, утворено Вохтозьку селищну раду. 29 лютого того ж року Ростиловська сільрада приєднана до складу Заємської, Октябрська сільрада — до складу Нефедовської, Шеп'яковська сільрада — до складу Перцевської, Зиковська сільрада — до складу Грязовецької (центр у присілку Фрол), Коптевська сільрада — до складу Баклановської, Робоче-Крестьянська сільрада — до складу Лезької, Степурінська сільрада — до складу Заболотської. 7 квітня того ж року Нехотовська сільрада приєднана до складу Ведерковської, Вохтозька сільрада — до складу Сидоровської. 28 жовтня 1965 року до складу району передано селище Кариця Верхньотолінської сільради Тотемського району, утворено окрему Карицьку сільраду. 24 лютого 1966 року Жилинська та Шильм'яшевська сільради об'єднані в Покровську, зі складу Лезької сільради виділено Жерноковську (центр у селі Сидорово) та Вохтозьку сільради.

17 серпня 1979 року Монзенська сільрада перейменована в Каменську, Карицька сільрада — у Ідську. 3 жовтня того ж року Заємська сільрада перейменована в Ростиловську, Баклановська сільрада — в Анохінську, Грязовецька сільрада — у Фроловську, Заболотську сільраду — Юровську, Новоселковську сільради — в Грязовецьку, Нефедовську сільраду — в Плосківську, Пухтську сільраду — в Мінькінську.

Станом на 1 січня 1989 року до складу району входили наступні сільради: Анохінська, Ведерковська, Вохтозька, Грязовецька, Дем'яновська, Жерноковська, Ідська, Каменська, Ком'янська, Лезька, Мінькінська, Плосківська, Покровська, Ростиловська, Сидоровська, Фроловська та Юровська.

1 січня 2006 року в районі замість сільрад утворено 2 міських та 9 сільських поселень, селища Іда та Кордон у вигляді Ідського сільського поселення передані до складу Бабушкінського району, селища Кариця та Грем'ячий увійшли до складу Толшменського сільського поселення Тотемського району.

Населення

Населення району становить 32152 особи (2019[1]; 35778 у 2010[2], 41644 у 2002[3]).

Адміністративно-територіальний поділ

На території району 2 міських та 5 сільських поселень:

Поселення Площа,
км²
Населення,
осіб (2002)
Населення,
осіб (2010)
Населення,
осіб (2019)
Центр Населені
пункти
Вохтозьке міське поселення 488,91 9629 8172 6853 Вохтога 48
Грязовецьке міське поселення 31,26 16412 15734 15005 Грязовець 3
Ком'янське сільське поселення 390,16 2215 2005 1717 Хорошево 86
Перцевське сільське поселення 607,29 2810 2467 2206 Слобода 93
Ростиловське сільське поселення 865,95 3151 2516 2165 Ростилово 91
Сидоровське сільське поселення 1218,86 2500 2020 1638 Сидорово 81
Юровське сільське поселення 709,22 3212 2864 2568 Юрово 89
  • 9 квітня 2009 року ліквідовано Плосківське сільське поселення, його територія увійшла до складу Ростиловського сільського поселення; ліквідовано Фроловське сільське поселення, його територія увійшла до складу Перцевського сільського поселення; ліквідовано Лезьке сільське поселення, його територія увійшла до складу Сидоровського сільського поселення[4].
  • 7 березня 2013 року ліквідовано Каменське сільське поселення, його територія увійшла до складу Вохтозького міського поселення[5].

Найбільші населені пункти

Населений пункт Населення,
осіб (2002)
Населення,
осіб (2010)
1 Грязовець 16172 15528
2 Вохтога 7247 6375
3 Слобода 1209 1159
4 Хорошево 924 961
5 Юрово 762 760
6 Мінькіно 601 542
7 Сидорово 645 535
8 Ростилово 564 513
9 Скородумка 486 494
10 Плоске 562 436

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.