Гудзовський Марк Сергійович

Ма́рк Сергі́йович Гудзо́вський (нар. 21 травня 1997(19970521) — 14 березня 2018) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Гудзовський Марк Сергійович
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження 21 травня 1997(1997-05-21)
Дніпропетровськ
Смерть 14 березня 2018(2018-03-14) (20 років)
(помер від поранень)
Поховання Краснопільський цвинтар
Псевдо «Упрямий»
Військова служба
Приналежність  Україна
Вид ЗС  МВС України
Рід військ  Національна гвардія
Формування
 «Азов»
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєпис

Народився 1997 року в місті Дніпропетровськ. Захоплювався бодибілдингом, комп'ютерними технологіями, футболом. По закінченні школи навчався на економічному факультеті УДХТУ — за спеціальністю «фінанси»; коли виповнилося 18 років, пішов добровольцем на фронт.

Приєднався до полку «Азов» у серпні 2015 року; спочатку потрапив у вартову чоту (яка згодом стала 4-ю ротою), згодом перевівся. Старший солдат, радіотелефоніст 1-го відділення 3-го взводу 3-ї роти батальйону особливого призначення «Азов». Згодом поновився в університеті — перейшов на заочну форму навчання. 2018 року побував у відпустці.

У ніч на 9 березня 2018 року брав участь в бою біля Водяного, в якому загинув Юрій Луговський. Після смерті «Баррета» Марк продовжив бій. 10 березня близько 1:00, під час виконання бойового завдання поблизу села Водяне (Волноваський район) зазнав важкого поранення, несумісного з життям — куля снайпера влучила у лоб і вийшла через потилицю, завдавши розтрощення головного мозку 3-го ступеня. Переніс операцію у 61-му військово-мобільному шпиталі (Маріуполь), гелікоптером був доправлений до Дніпра. Лікарі казали, що шансів вижити майже немає; Марк прожив ще кілька днів, помер 14 березня 2018 року у реанімаційному відділенні політравми лікарні ім. Мечникова, не виходячи з коми.

16 березня 2018-го похований на Краснопільському кладовищі.

Без Марка лишились батьки та дві сестри.

Нагороди та вшанування
  • указом Президента України № 189/2018 від 27 червня 2018 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкового виконання військового обов'язку» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня[1]

Примітки
  1. Указ Президента України від 27 червня року № 189/2018 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.