Гузюк Пилип Федорович
Пи́лип Федорович Гузю́к (12 листопада 1900, с. Пониква, нині Бродівський район, Львівська область — 30 жовтня 1968, м. Львів) — український радянський письменник, прозаїк.
| Гузюк Пилип Федорович | |
|---|---|
 Пилип Федорович Гузюк | |
| Ім'я при народженні | Пилип Федорович Гузюк |
| Народився |
12 листопада 1900 с. Пониква |
| Помер |
30 жовтня 1968 (67 років) м. Львів |
| Поховання | Личаківський цвинтар |
| Громадянство |
 ЗУНР→ Польща→ СРСР |
| Національність | українець |
| Діяльність | письменник, прозаїк |
| Alma mater | Український комуністичний інститут журналістики |
| Жанр | проза |
Життєпис
Народився 12 листопада 1900 року в с. Пониква.
Під час польсько-радянської війни добровольцем вступив до лав Першої кінної армії, якою командував Семен Будьонний. Брав активну участь в боях з польським військом, Добровольчою армією барона П. Врангеля та повстанською армією Нестора Махна[1] та іншими зброєними формуваннями на теренах України, Дону та Кубані й демобілізувався лише восени 1921 року.[2]
1927 року вступив до лав КПРС.
Друкуватися почав у 1931 році — під час навчання в Українському комуністичному інституті журналістики[3] у Харкові[4], який успішно закінчив у 1934 році. Після закінчення вишу тривалий час працював там викладачем<.ref>Гузюк Пилип Федорович / Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.</ref> Викладацьку роботу суміщував з роботою у місцевій пресі.
Справжнім піком його письменницької діяльності слід вважати 1950-1960 роки. Саме у той час з-під його пера виходять твори:
- повість «Напередодні» (1955), яка присвячена боротьбі трудящих Західної України за возз’єднання в єдиній Українській Радянській державі;
- роман-трилогія «Сурми кличуть» та оповідання «Розрив» (1958), присвячені революційним подіям та утвердження радянського ладу в західноукраїнському селі;
- повісті «Надіїна доля» (1962), «Богомольці» (1963), «Месники» (1967);
- прозова збірка «Друге народження» (1967), куди увійшла і повість під такою ж назвою.
Окремі твори Гузюка перекладено російською мовою, зокрема, антирелігійна повість «Иду к живым» (1964). Усі зазначені твори Пилипа Федоровича Гузюка друкувалися у львівському видавництві «Каменяр».
Пилип Федорович Гузюк помер 30 жовтня 1968 року та похований у Львові на полі № 1 Личаківського цвинтаря.
Примітки
- Тимчишин Я., Савка М., Тимошенко П. Подорожі по Львівщині. Краєзнавчо-туристичний нарис. — Львів : Каменяр, 1967. — С. 95.
- Пониква, Бродівський район, Львівська область / Історія міст і сіл Української РСР
- Український комуністичний інститут журналістики
- Гузюк Пилип Федорович
Джерела
- Література післявоєнного часу (1946—1967 років) // Історія української літератури: у 8 т / Д. Т. Вакуленко, К. П. Волинський, В. Г. Дончик; відп. ред. Л. М. Новиченко. — Київ : Наукова думка, 1971. — Т. 8. — 572 с.
- Гузюк Пилип Федорович // Українська Літературна Енциклопедія: у 3 т / Т. Ю. Салиг. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1988. — Т. 1: А-Г. — С. 518.