Гуков Яків Серафимович

Яків Серафимович Гуков (нар.8 січня 1947, с. Ломачинці Сокирянського району Чернівецької області пом.17 листопада 2012 Київ, похований у с. Ломачинці) — український учений-аграрник, доктор технічних наук.

Гуков Яків Серафимович
Народився 8 січня 1947(1947-01-08)
Ломачинці, Сокирянський район, Чернівецька область, Українська РСР, СРСР
Помер 17 листопада 2012(2012-11-17) (65 років)
Київ, Україна
Поховання Ломачинці
Alma mater Львівський національний аграрний університет
Заклад Інститут механізації та електрифікації сільського господарства
Звання Q107290299?
Ступінь доктор технічних наук
Членство Національна академія аграрних наук України

Освіта

  • Ломачинецька середня школа (1964).
  • Львівський сільськогосподарський інститут (1969).
  • Аспірантура Українського науково-дослідного інституту механізації та електрофікації сільського господарства.

Трудова діяльність

Закінчивши факультет механізації процесів сільськогосподарського виробництва, отримав фах інженера-механіка сільського господарства і вступив до аспірантури, звідки був призваний у ряди Радянської Армії (1970), де служив в оперативному штабі Закавказького військового округу. Звільнившись у запас, продовжив навчання в аспірантурі.

  • 1972—1975 — виконувач обов'язків старшого наукового співробітника Українського НДІ захисту ґрунтів від ерозії (Ворошиловоградська область);
  • 1975—1975 — виконувач обов'язків завідувача лабораторії механізації обробітку ґрунту цього закладу.
  • 1975—1977 — молодший науковий співробітник лабораторії механізації обробітку ґрунту Українського НДІ механізації та електрифікації сільського господарства (Київська область);
  • !978—1989 — старший науковий співробітник цієї лабораторії;
  • 1989—1996 — керівник групи із розробки технологій і технічних засобів для глибокого розпушення ґрунту;
  • 1996—2000 — завідувач лабораторії механізації виробництва коренеплодів, виконувач обов'язків директора.
  • 2001—2006 — академік-секретар відділення механізації і електрифікації УААН.
  • 2000—2011 — директор Національного наукового центру Інститут механізації та електрифікації сільського господарства НААН (ННЦ «ІМЕСТ»),
  • 2011 — директор Асоціації підприємств виробників та ремонтників сільськогосподарської техніки «Виробник».

Наукові праці

Основні напрями наукової діяльності: оптимізація технічного забезпечення аграрного сектору; обґрунтування системи машин для комплексної механізації сільськогосподарського виробництва; дослідження та розробка технологій і робочих органів машин для обробітку ґрунту без перевертання скиби.

  • Кандидатська дисертація: Дослідження процесу протиерозійного обробітку ґрунту плоско ріжучими робочими органами в умовах Степової зони Української РСР (1979).
  • Докторська дисертація: Механіко-технологічне обґрунтування енергозберігальних засобів для механізації обробітку ґрунту в умовах України (2000).

Розробив нові способи та засоби обробітку ґрунту. На основі його розробок поставлено на виробництво сімейство плоскорізів-щілювачів, культиваторів-розпушувачів, щілювачів-розпушувачів і дискових борін до тракторів класу 1.4-5,0.Серед них ЩРП-3-70; ПЩН-2,5; КР-4,5; 6Дв-3,0; БДВ-6,0; БПРР-4,2[джерело?]. Ці знаряддя можна практично зустріти в усіх господарствах України[джерело?]. Вченим опубліковано 164 наукові праці, у тому числі 2 монографії,5 книг, має 31 патент[джерело?]. Я. С. Гуков -член спеціалізованих рад із захисту докторських дисертацій ННЦ «ІМЕСГ» НААН та Національного університету біоресурсів і природокористування. Член колегії Міністерства промислової політики України та технічної ради Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Посади і титули

  • 2002 — член-кореспондент УААН.
  • 2005 — академік Академії інженерних наук України.
  • 2007 — дійсний член (академік) УААН (механізація і електрифікація сільського господарства).
  • 2010 — академік Російської академії сільськогосподарських наук.

Нагороди та відзнаки

  • Номінант довідково-біографічного видання «Буковина. Імена славних сучасників», Київ: «Світ Успіху»,2004). — С. 142. — ISBN 966-8352-02-05.
  • Почесний громадянин села Ломачинці[джерело?].
  • Орден «За заслуги» ІІІ ступеня.

Джерела

  • ГУКОВ Яків Серафимович // Енциклопедія Сучасної України (ЕСУ). — Київ.- Т. 6.- С. 601.
  • ГУКОВ Яків Серафимович // Буковина. Імена славних сучасників. — Київ: Світ Успіху. 2004. — С. 142. — ISBN 966-8352-02-05.
  • ГУКОВ Яків Серафимович // Вісник «Національна академія аграрних наук України 2006—2012».
  • ГУКОВ Яків Серафимович // Гусар Ю. С. Дністровий зорепад: штрихи до енциклопедичного словника-довідника «Літературно-мистецька Сокирянщина» / Юхим Гусар. Чернівці: ВІЦ «Місто», 2010.- С. 26-27.
  • ГУСАР Ю. «Врунитья стежка до отчого дому»: [про Якова Гукова] / Юхим Гусар // Буковинське віче. — 2012.- 13 січня (№ 2). — С. 4.
  • 8 СІЧНЯ — 60 років від дня народження українського вченого Якова Гукова (1947) / Юхим Гусар //Вечірні Чернівці. — 2007. — 4 січня. — С. 6. — (Зі скрині чернівецького літописця (8-14 січня).
  • Бурлака В., Гонца А., Гусар Ю. та ін. Заплакало за сином землі затуманене небо [некролог про Я. С. Гукова] // Буковинське віче. — 2012. −23 листопада (№ 48). — С. 4.
  • Гусар Ю. Спішив на стежину до отчого дому / Юхим // Буковинське віче. — 2016. -29 грудня (№ 49). — С. 3.
  • НАГІРНЯК І. Вруниться стежка до отчого дому [про Якова Гукова] // Нагірняк І. Відлуння незабутніх стріч: новели, нариси / Іван Нагірняк. — Чернівці: Місто, 2006. — С. 76-87.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.