Гульченко Роман Олегович

Рома́н Оле́гович Гульченко (29 серпня 1986, м. Татарбунари, Одеська область, Українська РСР 30 січня 2017, с. Водяне, Ясинуватський район, Донецька область, Україна) — український військовослужбовець, десантник, молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Гульченко Роман Олегович
 Молодший сержант
Загальна інформація
Народження 29 серпня 1986(1986-08-29)
Татарбунари, Одеська область, УРСР
Смерть 30 січня 2017(2017-01-30) (30 років)
Водяне, Донецька область, Україна
(загиблий у бою)
Військова служба
Роки служби 2008—????, 2014—2017
Приналежність  Україна
Вид ЗС  Збройні сили
Рід військ  Десантні війська
Формування
 79 ОДШБр
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Зовнішні відеофайли
 Татарбунари. Пам'яті Романа Гульченка на YouTube // Телепроєкт Від Лимана до Дунаю, 7 лютого 2017

Життєпис

Народився 1986 року в місті Татарбунари на Одещині. 2004 року закінчив 11 класів Татарбунарської загальноосвітньої школи № 1 ім. В. З. Тура. Батько працював у міліції, і Роман змалку мріяв стати військовим, або міліціонером. Вступив на юридичний факультет технікуму економіки та права. Одружившись, мешкав із сім'єю у с. Дальник Одеської області, працював начальником охорони у торговому центрі меблів. Після розлучення повернувся до рідного міста, працював охоронцем на СТО та у ювелірній крамниці.

12 травня 2008 року вступив на військову службу за контрактом, яку розпочав на посаді стрільця у в/ч А0403. Служив у Миколаєві та Дніпрі.

В серпні 2014 добровільно вступив на контрактну службу в 79-у окрему десантно-штурмову бригаду, в/ч А0224, м. Миколаїв. Виконував бойові завдання в зоні проведення антитерористичної операції на Сході України.

Учасник оборони Донецького аеропорту. В лютому 2015-го в районі Дебальцевого взвод Гульченка виконав успішну операцію із захоплення в полон бойовиків. Був поранений у бою в с. Логвинове. Отримав військове звання молодшого сержанта, призначений командиром десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти 1-го десантно-штурмового батальйону.

Загинув 30 січня 2017 року від поранень, що отримав у бою поблизу села Водяне Ясинуватського району. Противник застосував танки, артилерію та міномети. Під час бою по позиції десантників влучила міна калібру 82-мм, Роман загинув від чисельних поранень, прикривши своїх товаришів.

1 лютого з десантником прощались у військовій частині в Миколаєві[1][2]. Похований в Татарбунарах[3][4][5].

Залишилися батьки Тетяна Володимирівна і Олег Олександрович, сестра Ольга та 6-річна донька.

Нагороди та вшанування

  • Указом Президента України № 144/2015 від 14 березня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня[6].
  • Указом Президента України № 22/2017 від 1 лютого 2017 року, «за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» II ступеня (посмертно)[7].
  • Рішенням сесії Татарбунарської міськради від 14 вересня 2017 року вулицю Московську перейменували на вулицю загиблого героя АТО Романа Гульченка.
  • На фасаді Татарбунарської загальноосвітньої школи № 1 ім. В. З. Тура (вул. Барінова, 10), де навчався Роман з 1993 по 2004 рік, йому встановлено меморіальну дошку.
  • Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 30 січня[8][9].

Примітки

  1. Миколаївські десантники провели в останню путь свого бойового побратима сержанта Романа Гульченка // Міністерство оборони України, 1 лютого 2017
  2. У Миколаєві попрощалися із загиблим командиром взводу десантників, що прикрив собою побратимів // 5 канал, 1 лютого 2017
  3. У Татарбунарах попрощалися із загиблим у зоні АТО Романом Гульченко // Одеська обласна рада, 2 лютого 2017
  4. В місті Татарбунари провели в останню дорогу загиблого військового Романа Гульченка // Татарбунарська міська рада, 3 лютого 2017
  5. Поховання героя АТО із Татарбунар, який загинув від обстрілів Авдіівки (фоторепортаж) // «Народна думка», 3 лютого 2017
  6. Указ Президента України від 14 березня 2015 року № 144/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  7. Указ Президента України від 1 лютого 2017 року № 22/2017 «Про відзначення державними нагородами України»
  8. В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 30 січня 2022.
  9.  Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 30 січня на YouTube

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.