Гуменюк Борис Борисович

Борис Борисович Гуменюк
Борис Борисович Гуменюк, 27.08.2015
Псевдо позивний «Кармелюк»
Народився 30 січня 1965(1965-01-30) (57 років)
с. Острів, Тернопільський район, Тернопільська область
Громадянство  Україна
Національність українець
Діяльність поет, прозаїк
Мова творів українська
У шлюбі з Гуменюк Марія Василівна
Премії імені Володимира Свідзінського та Бориса Нечерди

 Гуменюк Борис Борисович у Вікісховищі

Бори́с Бори́сович Гуменю́к позивний «Кармелюк»; нар. 30 січня 1965(19650130), с. Острів Тернопільського району Тернопільської області) український поет, прозаїк, військовик. Автор проекту «Українські книги — українським тюрмам», Координатор проекту «Інша література». Член Національної спілки письменників України (з 2006). Заступник командира добровольчого батальйону ОУН (2014 р.) Голова Української Військової Організації (2015 р.)

Життєпис

Галерея
Презентація «Віршів з війни» в Тернополі
Автограф-сесія
З побратимами із батальйону «ОУН». Перший зліва — заступник командира батальйону ОУН Василь Кіндрацький

Народився в Острові біля Тернополя. Працював на виробництві в Тернополі. Був членом НРУ, УГС, очолював виконком Тернопільського обласного товариства Меморіал.

Від 1990 р. проживає у Києві.

Був активним учасником Євромайдану. 30 листопада 2013 року був серед тих, хто зібралися на Михайлівській площі в Києві. Наступного дня серед перших був побитий «Беркутом» у Будинку письменників[1] та згодом 19 січня і 18 лютого на вулиці Грушевського.[2]

13 березня 2014 поставив свій підпис під «Заявою від діячів культури України до творчої спільноти світу», у зв'язку із російською агресією в Україні.[3]

22 червня 2014 року приєднався до спецбатальйону МВС України «Азов» та відправився в зону бойових дій на схід України.[4]

З кінця липня 2014 р. — заступник командира батальйону «ОУН», який з 12 серпня дислокується в селищі Піски поблизу Донецька.

1 серпня 2015 року на установчому з'їзді обраний Головою УВО (Українська Військова Організація).


Відзнаки

  • літературно-мистецька премія Ліги українських меценатів 2014 року імені Володимира Свідзінського та Бориса Нечерди[5]
  • медаль святих Кирила і Мефодія
  • премія ім. Якова Гальчевського «За подвижництво у державотворенні»
  • Золота Фортуна «Людина року 2014»
  • медаль «За жертовність і любов до України»
  • найкраща книга року на військову тематику

Доробок

  • «Спосіб захисту» (К., 1993),
  • «Лук'янівка» (К., 2005)[6],
  • «Острів» (2007),
  • «Та, що прибула з неба» (2009),
  • «Вірші з війни» (2014),
  • «Вірші з війни» (2015),
  • «Блокпост» (2016).

Примітки

Джерела

  • Дем'янова І. Гуменюк Борис Борисович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А  Я (додатковий). — С. 174-175. ISBN 978-966-528-318-8.
  • Гугушвілі, Т. Фронтова поезія Бориса Гуменюка / Тамта Гугушвілі // Вільне життя плюс. — 2014. — № 56 (16 лип.). — С. 7 — (Сучасники).

Посилання

Зовнішні відеофайли
 Звернення бійців батальйону «ОУН» до Президента України на YouTube
 На часі — Б. Гуменюк, батальйон ОУН на YouTube
 Обличчя війни: Борис Гуменюк про війну (18+) на YouTube
 Відверті діалоги — Б. Гуменюк на YouTube // ТОДТРК, 27 листопада 2014
 Студія ТВі. Ситуація на сході на YouTube // Телеканал ТВі, 9 лютого 2015
 Що робити? — Добровольчі батальйони у зоні АТО на YouTube // ТТБ, 9 березня 2015
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.