Гуменюк Марія Василівна

Життєпис

Марія Василівна Гуменюк (Куземко) народилася 26 лютого 1948 р. в селі Буряківка Заліщицького району Тернопільської області. 1991 р. закінчила філологічний факультет Тернопільського педагогічного інституту (нині Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка)[2].

Упродовж 1986—1988 рр. — референт Тернопільського обласного товариства «Знання»[2].

1989 р. стала однією із співзасновників Тернопільської обласної організації Народний рух України, заступницею голови, а згодом — співголовою Тернопільської організації Народного руху України"; тоді ж, у Києві, її обирають до Секретаріату НРУ (Перший з'їзд Народного руху України, вересень 1989 р.)[2] як заступницю голови Секретаріату НРУ з питань ідеології та інформації.

Організувала й упродовж 1989—1991 рр. очолювала Тернопільську обласну організацію товариства «Меморіал». Членкиня УГС, УРП. Тоді ж «за активну громадську діяльність зазнала прокурорсько-судових переслідувань (2 справи)»[2].

1989 р. — засновниця й редакторка «напівлегальної газети органу „Меморіалу“ „Дзвін“»[2].

1990 р. Марію Гуменюк (Куземко) було обрано депутаткою до Тернопільської обласної ради («голова Комісії з питань культури та духовного відродження») та до Верховної Ради України 1-го скликання (член «Комісії ВР України з питань культури та духовного відродження»), де вона ввійшла до новоствореної «Народної ради» (фракція НРУ)[2].

«В обласній раді підготувала проєкт рішення про реабілітацію української греко-католицької та автокефальної церков», а у Верховній Раді стала авторкою, зокрема, поправок до Закону «Про військову службу»[2].

Брала участь у студентському голодуванні в жовтні 1990 р.[2][3]

9 вересня 2009 р. — Подяка Президента України з нагоди утворення Народного Руху України[2].

Доробок

Від 1983 р. оповідання Марії Куземкое друкувалися в газеті «Літературна Україна», журналі «Радянська жінка», в обласній пресі.

1988 р. вийшла друком перша прозова книжка авторки «І жити, і любити» (повісті, оповідання, новели).

Сім'я

Дочка — кандидат філологічних наук, письменниця Лариса Лебедівна, що є авторкою поетичних книжок «Ніоба» (2018), «Не Єва» (2017) та поезії в прозі «Зимові діалоги» (2012).

Джерела
  • Гуменюк (Куземко) Марія Василівна // Історія українського парламентаризму : у 3 т. — Київ: Дніпро, 2010. — Т. ІІІ. — 816 с. — С. 170. — ISBN 9665782029, 9789665782025.
  • Гуменюк (Куземко) Марія Василівна, Тернопільський виб. окр. № 363, Тернопільська область // Верховна Рада України дванадцятого скликання. 1990—1994 роки. — Київ: Кий, 1998. — 755 с. — С. 194.
  • Студентська революція на граніті : [альбом] / авт. та упор. О. Доній. — Київ: Смолоскип, Тріумф, 1995. — 129 с. — С. 58.
  • Барна В. Куземко Марія Василівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 265. — ISBN 966-528-199-2.

Література
  • Онищук Д. Літературна Заліщанщина. — Тернопіль : Астон, 2003. — С. 113-120.

Посилання

Примітки
  1. http://static.rada.gov.ua/zakon/new/NEWSAIT/DEPUTAT1/spisok1.htm
  2. Історія українського парламентаризму : Від допарламентських форм організації політичного життя до сьогодення : [The History of Ukrainian Parliamentarism : from pre-parliament forms of the political life organization till modern times]. Київ: Дніпро. 2010. с. 170. ISBN 9789665782025. OCLC 714145648.
  3. Доній, Олесь (1995). Студентська революція на граніті : [альбом]. Київ: Смолоскип, Тріумф. с. 58.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.