Гумецька Ася Сергіївна

Донька письменника Сергія Пилипенка і перекладачки Тетяни Кардиналовської. Старша сестра скульпторки та поетеси Міртали.

Народилася 1925 року в Харкові. Спочатку батьки назвали дівчинку Естою (за ініціалами своїх імен: еС — Сергій, Та — Тетяна). Згодом перейменували на Асю — на честь вірменки Асі Вартанівни Саркісової, яка була акушеркою й допомогла Асі з'явитися на світ [1].

Після арешту її батька у 1933 з матір'ю і сестрою переселена до м. Калінін (нині Твер, РФ), у 1938 вони нелегально переїхали до Вінниці. У роки Другої світової війни (1943) вивезена на примусові роботи до Австрії на два роки. Перебувала у біженських таборах. Після війни жила в Італії, Великій Британії, від 1948 — у США. Здобула ступінь доктора славістики в Коледжі Радкліф при Гарвардському університеті (1955) . Учениця славіста Дмитра Чижевського.

У Мічиганському університеті з 1953 по 1998 викладала стилістику російської мови, читала курс поетики та історії російської драматургії. На початку 1960-х років започаткувала університеті курси української мови та української літератури. Від 1968 – професор кафедри славістики, очолювала школу українознавства (1964–71).

• Заступник голови Світової наукової ради при Світовому конгресі українців.
• Колишній президент Українсько-американської асоціації університетських професорів.
• Перший заступник президента Української вільної академії наук у США.
• Директор філологічної секції НТШ і мовознавчої секції УВАН.

Чоловік Євген Северинович Гумецький родом із Західної України, за фахом інженер, колишній спортсмен (тхеквондо), викладач тхеквондо в Східному Мічиганському університеті. Син Ігор.

Уклала підручники:

• «Modern Russian» («Сучасна російська мова», у 2-х частинах, Нью-Йорк, 1964–65; Вашинґтон, 1977, співавт.);
• «Modern Ukrainian» («Сучасна українська мова», Едмонтон; Торонто, 1980; перевидано 7 разів), до підручника підготувала додаток — матеріали з історії культури України;
• «Ukrainian Individualized Instruction» («Навчання української мови», Колумбус, 1984–87, співавт.; розраховано на 3 рівні знань);
• «Reading Ukrainian» («Українська читанка», у 2-х ч., Колумбус, 1994, співавт.).

• «Для мене він залишиться завжди усміхненим…» [Дмитро Чижевський] // Народне слово. — 2001. — 22 лютого. — C. 3.

• Кардиналовська Тетяна. Невідступне минуле. — Київ — Нью-Йорк, 1992.
• Цінова М. В. Викладачі-українці в американських університетах. Українська Американська Асоціація Університетських Професорів. // Інтелігенція і влада. — 2011. — Вип. 21. — C. 194—206.
• Енциклопедія Сучасної України