Гурамі місячний

У природі місячні гурамі виростають до 13-15 см завдовжки. Тіло порівняно високе, витягнуте, сильно стиснуте з боків. Загалом форма тіла є характерною для гурамі з роду трихопод, але цей вид трохи стрункіший, а лоб у цих риб увігнутий.

Спинний плавець має 3-4 твердих і 7-10 м'яких променів, анальний — 10-11 твердих і 34-40 м'яких променів. Черевні плавці дуже довгі і тонкі, як ниточки. У бічній лінії 57-65 лусок.

Забарвлення риб однотонне, сріблясто-блакитне. Завдяки дуже дрібній лусці воно виглядає матовим, шовковистим. Горло при збудженні набуває червонуватого забарвлення. Очі великі, райдужна оболонка червона. У молодих риб уздовж тіла проходить слабка темна смуга. Вона може виявлятися також у дорослих самців у період нересту.

Статеві відмінності в місячних гурамі невиразні й помітні лише в дорослому віці. Самців і самок можна розрізнити за забарвленням черевних плавців-вусиків. У самців вони оранжеві або червоні, у самок — жовтуваті. Самці трохи більші за самок і стрункіші за них. Спинний плавець у них трохи довший і загострений на кінці. Самки ж мають помітно більше черево.

Як і всі представники підряду Anabantoidei, ці риби мають допоміжний орган дихання, який називається лабіринтовим апаратом. Таку назву він отримав через лабіринтну структуру каналів, які дозволяють рибам видобувати кисень з атмосферного повітря, яке вони хапають з поверхні. Риба мусить використовувати цей допоміжний спосіб дихання, і він дозволяє їй жити в бідних на кисень водах.

Вид поширений у Південно-Східній Азії, у басейні річок Меконг і Чаопхрая (Таїланд, Камбоджа, Лаос, Південний В'єтнам). Був виявлений також у водоймах Колумбії, куди мабуть потрапив з акваріумних господарств[2].

Є звичайною рибою на всій території поширення. Водиться в прісних стоячих або із млявою течією водоймах (ставках, озерах, болотах, в заплавах річок). Тримається на мілководді серед густої водяної рослинності. Харчується зоопланктоном, ракоподібними та водяними комахами.

На батьківщині місцеве населення вживає цих риб у їжу. Продаються у свіжому вигляді. Завдяки стійкості місячних гурамі до дефіциту кисню, продавці мають змогу протягом тривалого часу тримати їх у моху.

Вид також розводять в неволі й тримають в акваріумах. Місячні гурамі зовні не такі привабливі, як їхні найближчі родичі плямисті та перлинні гурамі, тому зустрічаються в акваріумах не так часто.

Мирний, трохи лякливий вид. В акваріумах риби не досягають своїх максимальних розмірів і зазвичай виростають до 10-12 см. Акваріум потрібен просторий, місткістю не менше 100 літрів. Добре, коли він буде густо засаджений рослинами, це надасть рибам потрібний спокій. Можна тримати місячних гурамі разом з іншими спокійними рибами аналогічного розміру.

До хімічного складу води суттєвих вимог не виставляють. Показник pH може бути в межах 6,0-7,0, твердість 2-25°dGH. Люблять тепло, температура має становити 25-28˚С.

Годують місячних гурамі будь-якими звичайними видами живих, сухих і рослинних кормів. Іноді вони обгризають водорості з листя водяних рослин.

У неволі місячні гурамі живуть до 6 років.

Розводити цих риб порівняно легко. Нерест парний. Самець будує дуже велике (до 25 см у перетині) й високе гніздо з піни. При будівництві використовується велика кількість рослинних часток, іноді навіть цілі рослини. Нерестовище повинно бути доволі просторим, ураховуючи високу плідність риб (500—1000 ікринок за нерест). Температура води повинна становити 28-30˚С.

Найчастіше нерест відбувається уночі або на світанку. Самець складається навпіл і обіймає самку своїм тілом. Риби різко перевертаються черевом догори й відкладають порцію ікри, яка спливає до поверхні води. Після цього самець проганяє самку, а сам збирає ротом ікринки й випльовує їх у гніздо. Через 5-10 хвилин ікрометання повторюється. По закінченні нересту самку відсаджують з нерестовища, а самця залишають охороняти гніздо й доглядати за потомством.

Інкубаційний період триває близько 3 днів, ще через день личинки перетворюються на мальків і розпливаються по усьому акваріуму. Самець втрачає батьківський інстинкт (та він більше й не потрібен приплоду), і його забирають з акваріуму. Стартовий корм: інфузорії, коловертки, дрібний живий пил.

• Hans-Joachim Richter. Das Buch der Labyrinthfische. Melsungen [u.a.]: Verlag J. Neumann-Neudamm, 1983, S. 96-97. ISBN 3-7888-0292-8 (нім.)
• Hans Frey. Das Aquarium von A bis Z. Radebeul: Neumann Verlag, 1969, S. 601 (нім.)
• Hans-Joachim Paepke. The nomenclature of Trichopodus pectoralis Regan, 1910; Trichopodus cantoris Sauvage, 1884 and Osphronemus saigonensis Borodin, 1930 (Teleostei: Perciformes: Osphronemidae). Vertebrate Zoology. Dresden: Museum für Tierkunde Dresden. 59 (1) 2009: 53–60. ISSN 1864-5755 (англ.)
• TFK Team. Moonlight Gourami (Trichopodus microlepis). Tropical Fish Keeping — Aquarium fish care and resources (англ.)
• В. Сысоев. Лунный гурами. Рыбоводство и рыболовство № 5, 1983, 3 стр. обложки. ISSN 0131-6672 (рос.)
• А. М. Кочетов. Декоративное рыбоводство. Москва: Просвещение, 1991, Отряд Окунеобразные (Perciformes), с. 325, 327 (рос.)
• М. Б. Цирлинг. Аквариум и водные растения. Санкт-Петербург: Гидрометеоиздат, 1991, Глава VI. Друзья и враги аквариумных растений, с. 53. ISBN 5-286-00908-5 (рос.)
• Froese R., Pauly D. (eds.) (2018). Trichopodus microlepis на FishBase. Версія за січень 2018 року. (англ.)
• Vidthayanon, C. (2012) Trichopodus microlepis: інформація на сайті МСОП (версія 2017-3) (англ.) 20.01.2018

• Albert Günther. Catalogue of the fishes in the British Museum. Catalogue of the acanthopterygian fishes in the collection of the British Museum. Volume Third: Gobiidae, Discoboli, Pediculati, Blenniidae, Labyrinthici, Mugilidae, Notacanthi. London: Taylor and Francis, 1861, p. 385—386: Osphromenus microlepis (англ.) (перший опис)
• Місячний гурамі. Корисні поради — poradumo.pp.ua (укр.)
• Місячний гурамі. У світі тварин. Сайт про тварин з фотографіями (укр.)
• Місячний гурамі. Довідник корисних порад (укр.)
• T. microlepis (Trichogaster microlepis). IGL (нім.)
• Відео: Medium Sized Moonlight Gourami by Stewart Chen
• Відео: Moonlight Gourami — nest bulding by kiteman1234