Густав Ціріц

У 1891 році закінчив Стрийську гімназію, згодом навчався у Віденській кадетській школі. У 1897 році завершив навчання в офіцерській піхотній школі й отримав звання четаря.

З 1900 служив у Генеральному штабі австро-угорської армії, у 1903-06 — професор Кадетської школи у Львові. Після закінчення в 1909 році військової Академії служив у Галичині. Автор низки військово-теоретичних праць.

Перед Першою світовою війною призначений професором кафедри тактики і стратегії Вищих гарматних курсів у Відні.

З початком Першої світової війни і до березня 1915 р.(в званні майора) — начальник штабу 43-ї стрілецької дивізії, яка формувалася влітку 1914 року у Львівському і Станіславському округах. Брав участь у боях на російському фронті під Львовом і Чернівцями. З 1915 року — начальник вишкільного відділу військового міністерства, командир 29-ї піхотної дивізії.

В УГА з лютого 1919 року. Під час українсько-польської війни 1918—1919 років — начальник штабу корпусу, заступник військового міністра, начальник штабу УГА. В другій половині листопада 1919 року під проводом начальника штабу Ціріца почалася реорганізація УГА; в корпусах і бригадах з'явилися денікінські офіцери.

Ґустав Ціріц на обкладинці книжки О.Стецишина «Ландскнехти Галицької армії».

Після переходу частини Галицької армії на бік Червоної армії 10 лютого 1920 року заарештований і разом із командувачем армії генералом Осипом Микиткою вивезений до Москви.

Влітку 1920 року помер у тюремній лікарні. За іншими даними, на початку серпня 1920 року разом з генералом Осипом Микиткою розстріляний.