Густаф Стеффен

Густаф Стеффен, Густаф Фредрік Стеффен (швед. Gustaf Fredrik Steffen, нар. *4 травня 1864 р. у Стокгольмі — пом. †15 квітня 1929 р. у Гетеборгу) — шведський соціолог і член шведського парламенту (Риксдаг), політекономіст. Шведська соціологія почала розвиватися пізно, а він першим проводив багато важливих досліджень у Швеції, в яких використовувалися соціологічні теорії та методи, з яких користала решта шведських університетів[1]. Пан Густаф Стеффен був прихильником державної самостійності і політичної незалежності України, він автор брошури шведською та англійською мовами «Росія, Польща й Україна»[2].

Густаф Фредрік Стеффен
Gustaf Fredrik Steffen
Густаф Фредрік Стеффен
член Риксдагу
 
Народження: 4 травня 1864(1864-05-04)
Стокгольм Швеція
Смерть: 29 квітня 1929(1929-04-29) (64 роки)
Гетеборг Швеція
Країна: Швеція
Освіта: Ростоцький університет
Партія: Соціал-демократична партія Швеції

Біографія

Психологічна соціологія

Стеффен був представником «психологічної школи соціології» й постулював:

«соціальне само в собі доволі психічно, тільки психіка; соціологія повністю в психології, для індивідуальної психології - так».

Він для соціології є вченим психологом, об'єкт його дослідів — взаємодія або одностороннє втручання між людськими характеристиками свідомості. Їх метою є психологічне пояснення соціального життя, його походження і розвиток, що необхідно зрозуміти менталітет людини, а не матеріалізм у суспільстві. Його концепція — в тому, що всі основні соціальні факти виникають у свідомості індивіда. Таким чином, соціальний розвиток є історією душі. В чому помітний вплив на нього ідей соціальної доктрини Католицької Церкви. Адже у XVI столітті німецький теолог Руперт Мельденій висунув знамениту максиму: «лат. in necessariis unitas, in dubiis libertas, in omnibus caritas» (у перекладі «в необхідному — єдність, у сумнівах — свобода, в усьому — любов»). Відомий теолог Йозеф Хеффнер визначив соціальне вчення Католицької Церкви як «сукупність соціально-філософських (взятих, по суті, із соціальної природи людини) і соціально-теологічних (взятих з християнського вчення про Спасіння) знань про сутність і устрій людського суспільства і про випливаючі звідси і застосовуваних до конкретних суспільних відносин нормам і завданням суспільного устрою (ладу суспільства)».[3][4].

Твори на шведській мові

  • Sociala studier (sju delar, 1905-12)
  • Den industriella arbetarfrågan (1889 i «Verdandis småskrifter»)
  • Färgernas betydelse i djur- och växtvärlden (1890 i «Verdandis småskrifter»)
  • Normalarbetsdagen (1891 i «Verdandis småskrifter»)
  • Från det moderna England (1893; tysk upplaga 1895)
  • Brittiska ströftåg (1895; tysk upplaga 1896),
  • Studier öfver lönsystemets historia i England (två delar, 1895, 1899; i Lorénska stiftelsens skrifter, 16)
  • England som världsmakt och kulturstat (1898; tysk upplaga 1899)
  • Lönarbetaren och samhället (1900), omarbetad på tyska: Geschichte der englischen lohnarbeiter, I 1250—1760 (1901), II 1760—1830 (1904), III 1830—1890 (1905)
  • Über die kaufkraft erwachsener männlicher arbeiter in England 1760—1830 (dissertation 1902)
  • England och demokratismen (1909; tysk bearbetning 1911)
  • Lagstiftningen om smärre jordbruk och jordlotter i England, Skottland och Irland (1909; emigrationsutredningen)
  • Utvandringen och de ekonomiska konjunkturerna i Sverige och Italien (1909; emigrationsutredningen)
  • Lebensbedingungen moderner kultur (1909)
  • Das problem der demokratie (1912)
  • Samhällets kamp mot fattigdomen. I. Den lagstadgade minimilönen (1913)
  • Sociologien, dess föremål och problemer (1907; tre upplagor)
  • Sociologi (I—IV, 1910- 11)
  • Der weg zu sozialer erkenntniss (1911)
  • Die grundlagen der soziologie (1912)
  • Die irrwege sozialer erkenntniss (1913)
  • Den materialistiska samhällsuppfattningens historia före Karl Marx (1914)
  • Marx och materialismen (1914)
  • Krig och kultur (fyra delar, 1914-17; flera tyska upplagor)
  • Världsåldrarna
  • Demokrati och maktpolitik

Публікації на німецькій мові

  • Die Demokratie in England: einige Beobachtungen im neuen Jahrhundert und ein Renaissanceepilog, Jena: Diederichs, 1911
  • Der Weg zu sozialer Erkenntnis, Jena: Diederichs, 1911
  • Das Problem der Demokratie, Jena: Diederichs, 1912
  • Die Irrwege sozialer Erkenntnis, Jena: Diederichs, 1913
  • Die Grundlage der Soziologie: Ein Programm zu der Methode der Gesellschaftswissenschaft, Jena: Diederichs, 1928.

Див. також

Примітки

  1. «Как возникла социология», № 3, Пер Монсон (рос.)
  2. стор. 3807, Наукове товариство імені Шевченка, «Енциклопедія українознавства», том 10 (перевидання в Україні), Львів — 2000 р. ISBN 5-7707-4048-5
  3. Zitiert nach Knospe: Steffen, Gustaf Frederik. In: Wilhelm Bernsdorf, H. Knospe (Hrsg.): Internationales Soziologenlexikon. Band 1: Beiträge über bis Ende 1969 verstorbene Soziologen. 2. neubearbeitete Auflage. Enke, Stuttgart 1980, S. 411.
  4. Соціальне вчення УГКЦ (укр.) (рос.)

Джерела

  • стор. 3807, Наукове товариство імені Шевченка, «Енциклопедія українознавства», том 10 (перевидання в Україні), Львів — 2000 р. ISBN 5-7707-4048-5
  • Vem är det: Svensk biografisk handbok 1925, red. fil dr Göran Lindblad, P A Norstedt & Söners Förlag, Stockholm 1924 s. 705 (швед.)
  • Horst Knospe: Steffen, Gustaf Frederik. In: Wilhelm Bernsdorf, H. Knospe (Hrsg.): Internationales Soziologenlexikon. Band 1: Beiträge über bis Ende 1969 verstorbene Soziologen. 2. neubearbeitete Auflage. Enke, Stuttgart 1980, ISBN 3-432-82652-4, S. 411 f. (нім.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.