Густаф Стеффен

• У 1864 р. народився у м. Стокгольм.
• Після завершення студій Густав Штеффен прийняв у 1883 р. ступінь бакалавра в Стокгольмі, а потім вивчав хімію в німецькому Рейнсько-Вестфальському Технічному університеті Ахена з 1883 р. до 1885 р., був технічним помічником у Гірничій Академії в Берлінському університеті (клас лектури Густава фон Шмоллєра у Гумбольдтському університеті Берліна) з 1885 р. до 1887 р. і в Королівському сільськогосподарському товаристві у Лондоні в 1889 р., був кореспондентом шведської газети у Лондоні (1887—1897 рр.). Де став членом Товариства Фабіана та другом Кропоткіна Петра Олексійовича.
• З 1897 р. до 1902 р. він був кореспондентом шведської газети у Флоренції.
• Давав лекції з економіки в Англії у 1892–1896 рр., а потім був кореспондентом Aftonbladet описуючи торгівлю і морські справи у Гетеборгу та інше.
• Він отримав ступінь доктора філософських наук в Ростокському університеті в 1902-1903 рр., а в 1903 р. він був призначений професором кафедри економіки і соціології в Гетеборзькому університеті (Вища школа). У філософії він був послідовником Бергсона. У Гетеборзькому університеті при своїй кафедрі організував навколо себе професуру з соціології.
• 1904 р. він був призначений членом співтовариства науковців і літераторів.
• У 1912 р. він став членом житлової комісії, у 1913 р. — членом Громадської ради, а в 1920 р. — членом ради соціалізації.
• У 1911–1916 рр. він став членом шведського парламенту Риксдагу першого скликання з виборчого округу Стокгольму, але в 1915 р. він був виключений із Соціал-демократичної партії Швеції через нібито, виражену симпатію до німців. Після Першої світової війни він був поновлений в соціалістичній партії. Стеффен був членом Королівського інституту суспільних наук і літератури в Гетеборзі.
• У 1929 р. помер у м. Гетеборг. Стеффен був членом Королівського наукового та літературного товариства в Гетеборзі, а також членом-кореспондентом Німецького товариства з соціології. Політично, він брав активну участь у шведській соціал-демократії.

Стеффен був представником «психологічної школи соціології» й постулював:

«соціальне само в собі доволі психічно, тільки психіка; соціологія повністю в психології, для індивідуальної психології - так».

Він для соціології є вченим психологом, об'єкт його дослідів — взаємодія або одностороннє втручання між людськими характеристиками свідомості. Їх метою є психологічне пояснення соціального життя, його походження і розвиток, що необхідно зрозуміти менталітет людини, а не матеріалізм у суспільстві. Його концепція — в тому, що всі основні соціальні факти виникають у свідомості індивіда. Таким чином, соціальний розвиток є історією душі. В чому помітний вплив на нього ідей соціальної доктрини Католицької Церкви. Адже у XVI столітті німецький теолог Руперт Мельденій висунув знамениту максиму: «лат. in necessariis unitas, in dubiis libertas, in omnibus caritas» (у перекладі «в необхідному — єдність, у сумнівах — свобода, в усьому — любов»). Відомий теолог Йозеф Хеффнер визначив соціальне вчення Католицької Церкви як «сукупність соціально-філософських (взятих, по суті, із соціальної природи людини) і соціально-теологічних (взятих з християнського вчення про Спасіння) знань про сутність і устрій людського суспільства і про випливаючі звідси і застосовуваних до конкретних суспільних відносин нормам і завданням суспільного устрою (ладу суспільства)».[3][4].

• Sociala studier (sju delar, 1905-12)
• Den industriella arbetarfrågan (1889 i «Verdandis småskrifter»)
• Färgernas betydelse i djur- och växtvärlden (1890 i «Verdandis småskrifter»)
• Normalarbetsdagen (1891 i «Verdandis småskrifter»)
• Från det moderna England (1893; tysk upplaga 1895)
• Brittiska ströftåg (1895; tysk upplaga 1896),
• Studier öfver lönsystemets historia i England (två delar, 1895, 1899; i Lorénska stiftelsens skrifter, 16)
• England som världsmakt och kulturstat (1898; tysk upplaga 1899)
• Lönarbetaren och samhället (1900), omarbetad på tyska: Geschichte der englischen lohnarbeiter, I 1250—1760 (1901), II 1760—1830 (1904), III 1830—1890 (1905)
• Über die kaufkraft erwachsener männlicher arbeiter in England 1760—1830 (dissertation 1902)
• England och demokratismen (1909; tysk bearbetning 1911)
• Lagstiftningen om smärre jordbruk och jordlotter i England, Skottland och Irland (1909; emigrationsutredningen)
• Utvandringen och de ekonomiska konjunkturerna i Sverige och Italien (1909; emigrationsutredningen)
• Lebensbedingungen moderner kultur (1909)
• Das problem der demokratie (1912)
• Samhällets kamp mot fattigdomen. I. Den lagstadgade minimilönen (1913)
• Sociologien, dess föremål och problemer (1907; tre upplagor)
• Sociologi (I—IV, 1910- 11)
• Der weg zu sozialer erkenntniss (1911)
• Die grundlagen der soziologie (1912)
• Die irrwege sozialer erkenntniss (1913)
• Den materialistiska samhällsuppfattningens historia före Karl Marx (1914)
• Marx och materialismen (1914)
• Krig och kultur (fyra delar, 1914-17; flera tyska upplagor)
• Världsåldrarna
• Demokrati och maktpolitik

• Die Demokratie in England: einige Beobachtungen im neuen Jahrhundert und ein Renaissanceepilog, Jena: Diederichs, 1911
• Der Weg zu sozialer Erkenntnis, Jena: Diederichs, 1911
• Das Problem der Demokratie, Jena: Diederichs, 1912
• Die Irrwege sozialer Erkenntnis, Jena: Diederichs, 1913
• Die Grundlage der Soziologie: Ein Programm zu der Methode der Gesellschaftswissenschaft, Jena: Diederichs, 1928.

• Українсько-шведські відносини

• стор. 3807, Наукове товариство імені Шевченка, «Енциклопедія українознавства», том 10 (перевидання в Україні), Львів — 2000 р. ISBN 5-7707-4048-5
• Vem är det: Svensk biografisk handbok 1925, red. fil dr Göran Lindblad, P A Norstedt & Söners Förlag, Stockholm 1924 s. 705 (швед.)
• Horst Knospe: Steffen, Gustaf Frederik. In: Wilhelm Bernsdorf, H. Knospe (Hrsg.): Internationales Soziologenlexikon. Band 1: Beiträge über bis Ende 1969 verstorbene Soziologen. 2. neubearbeitete Auflage. Enke, Stuttgart 1980, ISBN 3-432-82652-4, S. 411 f. (нім.)