Гуцуляк Борис Володимирович

Народився 2 лютого 1943 року в м. Снятині в інтелігентній родині Володимира Гуцуляка, інспектора районного відділу освіти, вчителя (випускника Краківського університету), збирача фольклору, фотографа-аматора та Марії Гуцуляк — вчительки праці, талановитої рукодільниці-вишивальниці, яка створювала оригінальні авторські візерунки.

Після закінчення Снятинської середньої школи ім. В. Стефаника — служба на північному флоті. 1966 року вступив на технологічний факультет Львівського лісотехнічного інституту. У сімдесятих роках ХХ століття зацікавився сучасним європейським та світовим мистецтвом, зокрема пластикою. Перші скульптурні роботи були виконані з дерева. Згодом митець працював із бронзою, мармуром, латунню . Свої титанічні роботи (великі за обсягом та доволі важкі) скромно і грайливо називав «забавками». Борис Гуцуляк мав добру фізичну форму, захоплювався спортом, зокрема культуризмом, популяризуючи культ здорового і красивого тіла з відповідним духом. Грав у гандбол за збірну району.

Борис Гуцуляк з'явився на сучасному мистецькому видноколі в період вибуху нової творчої активності 70—90-х років, епохи несподіваних і дивних форм, ідей та експериментів, поєднань різнорідних видів мистецьких форм і напрямів, часто контраверсійних пластик. У 1989 та 1991 роках митець брав участь у першому та другому бієнале «Імпреза» у м. Івано-Франківську — міжнародній виставці творів сучасного мистецтва. Пізніше був учасником колективних виставок у залі Спілки художників у Івано-Франківську. Митець-аматор (спеціальної освіти не здобув) самотужки та за допомогою колег студіював історію мистецтва ХХ ст. й упевнено втілював постулати модернізму в пластиці. Від кубізму, експресіонізму й до сюрреалізму та абстракції, прийоми котрих вміло переплавлялися в його творчості. Його образно-філософські твори видрукувані в різноманітних закордонних мистецьких каталогах, зокрема в Бельгії, Німеччині.

Окремою сторінкою творчості Б. Гуцуляка є створення фотоколажів (за технічного сприяння фотохудожника Яреми Проціва), в яких проявилося почуття гумору скульптора. Розміщення в одній площині різних сюжетів, ідей скульптора або фрагментів його робіт із гламурним тлом, переважно природним середовищем, зіставлення з додатковими деталями, інколи фото власного обличчя створили легкий, барвистий, іронічно-грайливий ілюстративний світ фантазій. Фотографія стає документом утопічної діяльності митця, спробою зафіксувати життєвий потік у вигляді фрагментів сенсу, поетичним зверненням у майбутнє.

Перебуваючи перед своєю кончиною на лікуванні у обласній лікарні, виготовив прощальний колаж-епітафію з такими словами: «Оскалами скриків „забавок“ душа Бориса торкнулась астральних світів. Дотик пам'яті».

Помер 26 серпня 2009 року. Похований на снятинському цвинтарі.

«Крізь терни до зірок». «Спалах жінки». «Три долі». «Красуні». «Очікування». «У кожного своя муза». «Фантоми пам'яті (Венера)». «Прикутий Самсон». «Данте». «Дон Кіхот». «Шевченко». «Сходи життя». «Горе і Радість». «Погляд з минулого». «З глибин життя». «Близнюки». «Танок». «Молитва». «Прагнення». «Лісовик». «Чугайстр». «Ген самоти». «У пошуках загубленого часу». «Шлях на Голгофу». «Фатум часу». «Лоно часу»… Усього у доробку майстра близько ста робіт. Більшість із них знаходяться у будинку, де жив і творив Борис Гуцуляк.

Про Бориса Гуцуляка відзняті художні та документальні фільми. У вісімдесятих роках ХХ ст. поет Павло Федюрко став ініціатором створення першого фільму про снятинського скульптора-велетня — «К высокой мисли прикоснись»/ Укртелефільм, 1985, який переміг на Мінському кінофестивалі. Також із творчістю митця можна ознайомитися у кіножурналі «Україна сьогодні», № 8, квітень 1989 р., телефільмі IMPREZA-91 / Іван Вовк, редакція художніх програм (Івано-Франківськ, 1991), телепередачі «Діалоги» / Василь Герасим'юк (ДТРК «Культура», 2013). 2015-го на 5 каналі письменник і журналіст Олег Криштопа розповів про снятинського митця у програмі «Машина часу».

2017 року завдяки програмі Снятинської районної ради «Книговидання» та співфінансуванню Снятинської міської ради вийшла книга-альбом «Борис Гуцуляк. Великий скарб маленького міста» (Друк Арт, Чернівці), у якій надруковано роботи скульптора. Книга ділиться на два розділи — «Скульптура»(бронза і мармур) та «Колажі» — сюрреалістичні фотофантазії Бориса Гуцуляка у співпраці з фотохудожником Яремою Процівим. Книжку супроводжують спогади Володимира Чипиги, Ярослава Семелюка, Тетяни Вовк; есеї Юрія Андруховича, Василя Добрянського, Тараса Прохаська, Володимира Єшкілєва, Івана Ципердюка. До низки скульптурних робіт Бориса Гуцуляка написані віршові асоціативні вірші Володимира Чипиги.

У Снятині, де художник жив і творив, місцева влада планує облаштувати музей творчості з роботами майстра, що, безперечно, стане однією з привабливих мистецьких та туристичних атракцій старовинного покутського містечка.

Якби наслідком усіх катастроф середини минулого століття модернізм у Галичині все-таки вижив, то Борис Гуцуляк був би «одним із». А так він просто один. Його стиль гедоністичний, ніби якісний дорогий коньяк, і в той же час занепадницький, ніби палений абсент… Юрій Андрухович

Борис Гуцуляк не прийшов у мистецтво. Він настав у мистецтві. Настав у добу нових кочовиків, як настає ребрата брила посеред повені та водопілля… Інсталяції Гуцуляка парадоксально графічні, немов штриховані ескізи нерозгорнутих світів… Володимир Єшкілєв

• Юрій Андрухович, Іван Ципердюк, Тарас Прохасько, Юрій Єшкілєв. Борис Гуцуляк: спогади // Снятинська вежа. — 2015. — 29 серп.
• Творчість скульптора-постмодерніста Бориса Гуцуляка в епіцентрі уваги митців та архітекторів Прикарпаття. Снятинська районна рада, 11.04.2017 р. http://www.snyatynrada.gov.ua
• Анатолій Звіжинський. Красивий неспокій прикарпатського скульптора Бориса Гуцуляка // Місто. — 2017. — 17 груд.
• Ігор Панчишин. Забави для втаємничених // Збруч. — 2017. — 25 жовт.
• Тетяна Вовк. Творив у світі реальності та фантазії // Голос Покуття. — 2016. — 25 серп.
• Фотокаталог творчості Бориса Гуцуляка побачить світ. Тетяна Вовк // Голос Покуття. — 2017. — 9 лют.