Гущанки

Гущанки (пол. Huszczanki) - село, належало до повіту збаразького, лежало в прикордонній митній окрузі за 2 австрійські милі[1] від Збаража. У 1882 р. панський двір мав 277, а селянський 817 моргів австрійських[2]. Римо-католиків було 27, належних до парафії в Збаражі, греко-католиків 483, церква була в селі і належала до деканату збаразького дієцезії львівської, вона обіймала філії: с. Добромірка з 839, Лозівка з 395 і Ободівка з 254 (разом 1971) греко-католицькими парафіянами. Суд повітовий та пошта була в Новому Селі, за 9,1 км. Каса позичкова загальна для гміни Гущанки, Лозівка і Ободівка становила капітал 768 злотих. Володарем панського маєтку був Тадеуш Туркул.

Пізніше у селі діяли товариства «Просвіта», «Луг», «Сокіл», «Союз Українок», «Січ», «Сільський господар», «Відродження» та інші.

В селі двічі була проведена пацифікація: уперше поліцією, вдруге військом.

В селі є церква святого Михаїла (1810).

Встановлено пам'ятний знак на честь скасування панщини.

Діє бібліотека. Дитячий садок)

У селі народилися громадський діяч, педагог К. Мазуренко, політичний діяч І. Чорний.

• Мельничук Б., Уніят В. Гущанки // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.

• Географічний словник Королівства Польського та інших земель слов'янських, т.3, ст. 228