Гідроцинкіт

Гідроцинкіт (рос. гідроцинкіт; англ. hydrozincite; нім. Hydrozinkit m) мінерал, гідроксилкарбонат цинку.

Гідроцинкіт
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[1]
Хімічна формула Zn₅(CO₃)₂(OH)₆
Nickel-Strunz 10 5.BA.15[2]
Ідентифікація
Сингонія Моноклінна сингонія
Колір риси білий
Інші характеристики
Названо на честь гідро-[3],
цинк[2]
 Гідроцинкіт у Вікісховищі
Гідроцинкіт. Італія

Загальний опис

Формула: 2[Zn5(CO3)2 (OH)6]. Містить (%): ZnO — 74,12; 2 — 16,03; Н2О — 9,85.

Сингонія моноклінна.

Спайність досконала.

Густина 4.

Твердість 2-2,5.

Форми виділення. Зустрічається у вигляді дрібних кристалів та щільних зернистих й пористих до суцільних масивних агрегатів тьмяного кольору або кристалічних кірок.

Колір білий до сірого, також жовтуватий. Риса тьмяна до блискучої.

Дуже крихкий.

Блиск землистий до матового. У кристалі перламутровий полиск. Блакитне свічення в ультрафіолетовому світлі.

Закипає у HCl.

Асоціює зі сфалеритом, аурихальцитом, геміморфітом та смітсонітом.

Поширений в зоні окиснення рудних родовищ як продукт перетворення сфалериту. Вторинний мінерал в зоні вивітрювання цинкових родовищ.

Найвідоміші знахідки: в районі Сантандер (Іспанія), в пров. Каринтія (Австрія), в Гудспрінгс і Сокорро (шт. Нью-Мексико, США).

Див. також

Примітки

Література

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А  К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Гідроцинкіт // Мінералогічний словник. К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Гідроцинкіт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.