Гілоцереус

Гілоцереус,[2] плодоносний кактус (Hylocereus) — рід епіфітних повзучих чагарнико-подібних рослин з родини кактусові (Cactaceae). Рід включає 18 видів,[3] за іншими даними 20 видів[4]. Сучасні дослідження молекулярної філогенетики показують, що Hylocereus не становить однієї клади, тобто її види походять від різних предків. Деякі види гілоцереус формують одну кладу з селеніцереус). Тому ймовірно ці роди буде реорганізовано після подальших досліджень.[5]

?
Гілоцереус

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Евдикоти
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Кактусові (Cactaceae)
Підродина: Cactoideae
Триба: Hylocereeae
Рід: Гілоцереус (Hylocereus)
Britton & Rose, 1909
Типовий вид
Hylocereus triangularis[1]
(L.) Britton & Rose, 1909
Види

18-20 видів

Посилання
Вікісховище: Hylocereus
Віківиди: Hylocereus
EOL: 60789
IPNI: 5375-1
ITIS: 19861
NCBI: 154422

Будова
Плоди Hylocereus megalanthus

Довгі тригранні стебла досягають до 10-12 м довжини. На стеблах є додаткові коріння, якими рослина може розмножуватися, утворюючи великі чагарники. Колючки м'які короткі (0,1-1 см завдовжки), у деяких видах зовсім відсутні. Білі воронкоподібні квіти, діаметром 10-30 см, розпускаються вночі. Це одні з найбільших квітів у родині Кактусові. У Hylocereus polyrhizus квітки в діаметрі сягають 40 см. Плоди вкриті лусками. Плід Hylocereus undatus має білу м'якоть та маленьке чорне насіння.

Види
  • Hylocereus calcaratus
  • Hylocereus costaricensis
  • Hylocereus escuintlensis
  • Hylocereus megalanthus
  • Hylocereus minutiflorus
  • Hylocereus monacanthus
  • Hylocereus ocamponis
  • Hylocereus setaceus
  • Hylocereus stenopterus
  • Hylocereus triangularis
  • Hylocereus trigonus
  • Hylocereus undatus

Використання

Плоди деяких видів можна їсти. Широковідомі під назвою «Пітайа» та «Фрукт-дракон». Не зважаючи на красивий вигляд, м'якоть плодів не має визначеного смаку. В домашніх умовах вирощують Гілоцереус хвилястий (Hylocereus undatus) та Гілоцереус трикутний (Hylocereus triangularis).

Примітки
  1. Hylocereus в базі даних «Tropicos» Міссурійського ботанічного саду (англ.)
  2. Широбокова Д. Н., Нікітіна В. В., Гайдаржи М. М., Баглай К. М. Кактуси та інші сукулентні рослини. — К. : Українські пропілеї, 2003. — 110 с. — ISBN 966-7015-28-9.
  3. Гілоцереус (Hylocereus) - Кактуси та сукуленти - Каталог рослин - Сайт-енциклопедія кімнатних рослин. cvitka.com. Архів оригіналу за 23 червня 2015. Процитовано 21 жовтня 2015.
  4. Питахайя, питайя, плодоносящий кактус, драконовый фрукт (Hylocereus undatus, Dragon fruit). Уход за плодоносящим кактусом: содержание и размножение. ukrcvetochki.ru. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 жовтня 2015.
  5. Bárcenas, Rolando T.; Yesson, Chris; Hawkins, Julie A. (1 жовтня 2011). Molecular systematics of the Cactaceae. Cladistics (англ.) 27 (5). с. 470–489. ISSN 1096-0031. doi:10.1111/j.1096-0031.2011.00350.x. Процитовано 21 жовтня 2015.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.