Гінріх Шульдт

Гінріх Шульдт (нім. Hinrich Schuldt; нар. 14 січня 1901, Бланкенесе, Гамбург — пом. 15 березня 1944, біля Невеля, Псковська область) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, бригадефюрер СС та генерал-майор військ СС (посмертно, 1944). Кавалер Лицарського хреста з дубовим листям та мечами (посмертно, 1944).

Хінріх Шульдт
Hinrich Schuldt
Прізвисько «Кеп» (нім. Käptn)
Народження 14 січня 1901(1901-01-14)
Бланкенесе, Гамбург
Смерть 15 березня 1944(1944-03-15) (43 роки)
біля Невеля, Псковська область
Поховання Лісовий цвинтар (Рига)
Країна  Німецька імперія
 Веймарська республіка
 Третій Рейх
Приналежність СС
Вид збройних сил Рейхсмаріне
 Ваффен-СС
Рід військ піхота
Роки служби 1922–1944
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини і Німецька народна партія свободиd
Член СА, Deutschvölkischer Schutz und Trutzbundd і СС
Звання  Бригадефюрер СС,
 генерал-майор військ СС
Формування SMS «Ельзас»
Лейбштандарте-СС «Адольф Гітлер»
Дивізія СС «Тотенкопф»
Командування 19-та гренадерська дивізія СС (2-га латвійська)
Війни / битви

Друга світова війна:
Східний фронт

Західний фронт

Східний фронт

Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами
Рятувальна медаль
Німецький Олімпійський знак 2-го класу
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
За поранення (нагрудний знак)
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років у СС» (8 років)
Медаль «За вислугу років у СС» (4 роки)
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Золотий німецький хрест
Почесний кут старих бійців
Йольський свічник СС
Спортивний знак СА
Кільце «Мертва голова»
Штурмовий піхотний знак в сріблі

Біографія

З 1922 року служив у рейхсмаріне. У 1928 році покинув флот, став викладачем і керівником військово-політичних курсів національної організації.

Член СС (№ 242 677). З 12 грудня 1933 року — командир третьої роти в «Лейбштандарт СС Адольф Гітлер». З весни 1938 року — командир першого батальйону штандарта (полку) СС «Дойчланд».

З початком Другої світової війни був командиром першого батальйону 3-го панцергренадерского полку СС, потім командир першого батальйону 4-го мотопіхотного полку СС. Учасник Польської і Французької кампаній. З 5 липня 1941 року — командир 4-го мотопіхотного полку «Остмарк» дивізії СС «Мертва голова». Полк було надано 17-й піхотній дивізії, в складі якої він брав участь в бойових діях на Східному фронті. Воював під Ленінградом, потім полк був переведений до Кракова, де увійшов до складу дивізії СС «Дас Райх». У грудні 1941 — березні 1942 року брав участь у важких оборонних боях під Юхновом і за шосе Юхнов-Вязьма, за цей час чисельність полку скоротилася з 3 тисяч до 180 осіб.

З 21 грудня 1942 по 15 березня 1943 року — командир 2-ї бригади СС «Шульдт» (інша назва — бойова група «Шульдт»), до складу якої входили 100-й авіапольовий батальйон «Герман Герінг», 1-й батальйон поліцейського полку, 7-й батальйон «Лейбштандарт СС Адольф Гітлер» і батальйон супроводу фюрера. Бригада діяла на південній ділянці радянсько-німецького фронту, тримала оборону на лінії Міллерово-Мєшков, стримуючи просування радянських військ в напрямку річки Донець. 1 січня 1943 року бригада була включена до складу 6-ї танкової дивізії, а 15 березня того ж року розформована.

1 вересня 1943 року призначений командиром 2-ї латиської добровольчої бригади СС (в січні 1944 вона була перетворена в 19-ю гренадерскую дивізію СС). За короткий час створив боєздатний підрозділ, який пізніше брав участь в обороні Волхова і в подальших важких ар'єргардних боях. Загинув в бою під Невелем. Його ім'ям був названий 43-й гренадерський полк військ СС.

Сім'я

8 липня 1942 одружився в Гаазі з Ільзою Шреєр.

Нагороди

Див. також

Література
  • Andreas Schulz, Dieter Zinke: Die Generale der Waffen-SS und der Polizei. Band 5: Schlake — Turner. Biblio-Verlag 2011, S. 189.
  • Berger, Florian (1999). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Selbstverlag Florian Berger. ISBN 3-9501307-0-5.
  • Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5.
  • Krätschmer, Ernst-Günther (1999). Die Ritterkreuzträger der Waffen-SS. Coburg, Germany: Nation Europa Verlag GmbH. ISBN 3-920677-43-9.
  • Patzwall, Klaus D. and Scherzer, Veit (2001). Das Deutsche Kreuz 1941—1945 Geschichte und Inhaber Band II. Norderstedt, Germany: Verlag Klaus D. Patzwall. ISBN 3-931533-45-X.
  • Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
  • Thomas, Franz (1998). Die Eichenlaubträger 1939—1945 Band 2: L-Z. Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 3-7648-2300-3.

Посилання

Примітки
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.