Гіпертрофічна кардіоміопатія
Гіпертрофічна кардіоміопатія (англ. Hypertrophic cardiomyopathy) — ураження міокарду, хвороба, при якій відбувається його гіпертрофія (потовщення стінки) без будь-яких причин. Зустрічається з частотою близько 1:500 осіб. Захворюваність у чоловіків і жінок приблизно рівна. Страждають люди різного віку[1]
Гіпертрофічна кардіоміопатія | |
---|---|
Спеціальність | кардіологія |
Симптоми | серцева недостатність, тахікардія, задишка, набряк, втома, біль і запаморочення |
Метод діагностики | Hypertrophic cardiomyopathy screeningd |
Класифікація та зовнішні ресурси | |
МКХ-11 | BC43.1 |
МКХ-10 | I42.1-I42.2 |
OMIM | 192600 |
DiseasesDB | 6373 |
MedlinePlus | 000192 |
eMedicine | med/290 |
MeSH | D002312 |
Hypertrophic cardiomyopathy у Вікісховищі |
Етіологія та патогенез
Обструктивна або необструктивна гіпертрофічна кардіоміопатія характеризується значною гіпертрофією міжшлуночкової перетинки або вільної стінки лівого (рідше правого) шлуночка, нормальним або зменшеним об'ємом шлуночка та змінами його форми, а також підвищенням кінцевого діастолічного тиску, потужним некоординованим скороченням міокарду. Етіологія невідома. Вважається, що захворювання носить спадковий характер та передається за аутосомно-домінантним типом. Анатомічним субстратом гіпертрофічної кардіоміопатії є асиметрична гіпертрофія міжшлуночкової перетинки.
Класифікація
Перший тип (найчастіший) — асиметрична гіпертрофія міжшлуночкової перетинки, що витинається у виносний тракт лівого шлуночка, що веде до звуження шляхів відтоку з нього та утрудненню викиду крові в аорту. Другий тип — асиметрична гіпертрофія міжшлуночкової перетинки нижче виносного тракту лівого шлуночка, так звана «серединна обструкція». Можлива й концентрична гіпертрофія міокарду з долученням до процесу вільної стінки лівого шлуночка та верхівки серця. Іншою характерною анатомічною ознакою гіпертрофічної кардіоміопатії є зміна передньої стулки мітрального клапану, яка розташована під кутом до нього, потовщена та впадає у просвіт виносного тракту лівого шлуночка, утворюючи додаткову перешкоду відтоку крові в аорту.
Клінічні прояви
Клінічна картина характеризується наявністю скарг пацієнта на задишку при фізичному навантаженні, біль у ділянці серця, запаморочення, головний біль, швидку втомлюваність. Нерідко виявляються аритмія, порушення провідності.
Примітки
- Cardiomyopathy | National Heart, Lung, and Blood Institute (NHLBI). www.nhlbi.nih.gov. Процитовано 5 березня 2019.