Головний біль

Головни́й біль (або цефалгія) — частий симптом різноманітних захворювань і патологічних станів, відчуття болю в області мозкового черепа.

Головний біль
Класифікація та зовнішні ресурси
Людина, що страждає від головного болю
МКХ-10 G43-G44, R51
DiseasesDB 19825
MedlinePlus 003024
eMedicine neuro/517 neuro/70
MeSH D006261

Типи головного болю

Причини головного болю

Існує понад 200 різних причини головного болю, які можуть не становити загрози і бути загрозливими для життя. Опис симптомів та неврологічне обстеження визначають необхідність подальшого лабораторно-інструментального обстеження і лікування.[1]

Первинний головний біль

Найпоширеніші типи головного болю — це «первинний головний біль». Наприклад, головний біль, що пов'язаний з напруженням і мігрень. Вони володіють типовими рисами; мігрень, наприклад, має пульсуючий характер, вражає одну частину голови, часто пов'язана з нудотою і триває між трьома годинами і трьома днями. Менш поширеними первинними головними болями є невралгія трійчастого нерву (прострільний лицевий біль), кластерний головний біль (раптовий сильний головний біль) і Hemicrania continua (тривалий головний біль з одного боку голови).[1]

Вторинний головний біль

Головний біль може бути зумовлений проблемами в іншому місці голови чи шиї. Деякі з них не є небезпечними, наприклад, цервікогенний головний біль (має походження від шийних м'язів). Медикаментозний головний біль може виникнути у людей, які надмірно вживають знеболювальні ліки для боротьби з головним болем, парадоксально породжуючи ще сильніший головний біль.[1]

Певні симптоми можуть вказувати на те, що головний біль спричинюють потенційно небезпечні вторинні причини, які можуть нести довготривалу загрозу для здоров'я і навіть життя. Такими симптомами є:

  • раптовий (розвивається протягом кількох хвилин) головний біль (відчуття удару по голові) у людей, яким понад 50 років, неможливість рухати кінцівку;
  • ранковий головний біль;
  • головний біль, що погіршується при зміні пози;
  • головний біль, що посилюється при кашлі;
  • втрата зору, або аномалії зору, відчуття заніміння шиї, гарячка;
  • головний біль у людей зі СНІДом, із раком або тромбозом тощо.

Раптовий головний біль наразі вважають єдиним симптомом субарахноїадьного крововиливу — форма інсульту, коли кров накопичується навколо мозку, через аневризму судин головного мозку. Головний біль, що поєднується з підвищенням температури тіла, може свідчити про менінгіт, особливо якщо при цьому у людини знаходять позитивні менінгеальні симптоми. Також гарячка може свідчити про енцефаліт (запалення головного мозку, що пов'язане з певними вірусними інфекціями). Головний біль, що погіршується при випрямленні або зміні пози може зумовлювати підвищений внутрішньочерепний тиск; це часто має місце зранку і супроводжується блюванням. підвищений внутрішньочерепний тиск може бути пов'язаний з пухлиною мозку, ідіопатичною внутрішньочерепною гіпертензією і, рідше, церебральним тромбозом венозного синусу. Головний біль разом із слабкістю у частині тіла може свідчити про інсульт (особливо про геморагічний інсульт або субдуральну гематому) чи пухлину мозку. Головний біль у старих людей, що супроводжується погіршенням зору або паралічем щелепи, може означати темпоральний артеріїт (запалення артерій головного мозку). Глаукома може призводити до головного болю, особливо навколо ока, і порушень зору, нудоти, блювання, почервоніння очей і розширення зіниць.

Інші причини

Механічна, хімічна чи термічна дія на чутливі рецептори може спричинити головний біль. Ці рецептори, що є в м'яких тканинах голови шкірі, м'язах, в стінках поверхневих артерій голови, твердій мозковій оболоні, в судинах основи мозку — сприймають різні нервові імпульси, які людина відчуває, як біль.

Диференціальна діагностика

Біль, що виникає нижче за лінію, яка з'єднує зовнішній кут ока, зовнішній слуховий прохід і далі йде до I шийного хребця (орбітомеатальна лінія, від лат. orbita — очниці і лат. meatus — проходу) не називають головним болем; він є або лицевим болем (прозопалгія), або шийним болем. Таке умовне розділення несе діагностичне значення.[2]

Лікування головного болю

Адекватне лікування може бути проведене тільки після встановлення причин.

Медикаментозна терапія

Анальгетики, в тому числі нестероїдні протизапальні препарати широко використовують для боротьби з головним болем. Рідше застосовують вазоактивні засоби і психотропні препарати, що потенціюють дію анальгетиків. Невиправдане застосування вказаних препаратів приводить до розвитку медикаментозної хвороби, часто — до шлункових захворювань, аж до виникнення виразки шлунку.

Хірургічне втручання

Група пластичних хірургів з University Hospitals Case Medical Center (Клівленд, США), близько десяти років працювала над гіпотезою про те, що в деяких випадках причиною періодичного головного болю і мігрені є подразнення трійчастого нерва, яке спричинює спазм м'язів навколо нього [3]. Опубліковані результати досліджень, що підтверджують ослаблення або зникнення головного болю при ін'єкції ботоксу і хірургічному видаленні відповідних м'язів[4][5].

Див. також

Примітки

  1. Scottish Intercollegiate Guideline Network (November 2008). Diagnosis and management of headache in adults. Edinburgh. ISBN 978-1-905813-39-1. Архів оригіналу за 19 квітня 2011. Процитовано 2 червня 2011.
  2. Архівовано 10 травня 2009 у Wayback Machine. Стаття Малої медичної енциклопедії.
  3. Хірургія рятує від мігрені — Газета.ру
  4. A Placebo-Controlled Surgical Trial of the Treatment of Migraine Headaches — Plastic and Reconstructive Surgery: August 2009 — Volume 124 — Issue 2 — pp 461—468
  5. plasticsurgery.org/Media/Press_Releases/Plastic_Surgery_Effective_in_EliminatingDecreasing_Migraine_Headaches_ASPS_Study_Says.html Plastic Surgery Effective in Eliminating/Decreasing Migraine Headaches, ASPS Study Says American Society of Plastic Surgeons, June 13, 2002

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.