Гірник Павло Миколайович
Павло Миколайович Гірник | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Народився |
30 квітня 1956 (65 років) Хмельницький | |||
Громадянство | Україна | |||
Національність | українець | |||
Діяльність | поет | |||
Alma mater | Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова | |||
Мова творів | українська | |||
Партія | НРУ | |||
Премії | Шевченківська | |||
|
Павло́ Микола́йович Гірни́к (* 30 квітня 1956, Хмельницький) — український поет. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2009).
Біографічні відомості
Син письменника Миколи Андрійовича Гірника. Мати Тамара Дмитрівна (1926—1989) — етнограф.
Закінчив 1973 року середню школу в Хмельницькому. Вчився на філологічному факультеті Кам'янець-Подільського педагогічного інституту (1973—1974, закінчив перший курс), 1974 перевівся у Київський педагогічний інститут (закінчив 1977). Закінчив Вищі літературні курси в Москві (1987—1989).
Працював учителем української мови і літератури в сільських школах Вінницької області (село Непедівка Козятинського району) та Хмельницької області (село Черепівка Хмельницького району, село Берегелі Красилівського району), завідувачем літературно-драматичної частини Хмельницького театру ляльок.
Член Спілки письменників України (1984), а від 1996 — член Асоціації українських письменників.
Нині живе у скрутних умовах в селі Садовому поблизу Деражні — районного центру Хмельницької області [1].
Премії
Лауреат літературних премій: «Кришталева вишня» (1997), імені Андрія Малишка, імені Павла Усенка, імені Павла Тичини.
2 березня 2009 року присуджено Національну премію України імені Тараса Шевченка за книгу віршів «Посвітається» [2].
Збірки поезій
- «Посвітається» («Університетське видавництво ПУЛЬСАРИ», 2009).
- «Коник на снігу» (2003).
- «Брате мій, вовче», «По війні» (2000).
- «Вибране» (Городок, 1996).
- «Китайка», «Калина», «Се я, причинний…» (всі три — Хмельницький, 1994).
- «Летіли гуси…» (1988).
- «Пахота» (1985) — у перекладі російською мовою.
- «Спрага» (1983).
Примітки
- Сільське бідування Павла Гірника. Архів оригіналу за 14 травня 2011. Процитовано 5 вересня 2011.
- Указ Президента України № 117/2009 «Про присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка». Архів оригіналу за 29 травня 2009. Процитовано 8 березня 2009.
Література
- Мацько Віталій. Кроки тверді і сміливі // Прибузька зоря (Хмельницький).– 1984.–19 трав.– Рец. на зб. поезій П.Гірника «Спрага».
- Гаєвська Н. М. Гірник Павло Миколайович // Українська літературна енциклопедія. — Т. 1. — К., 1988. — С. 426.
- Письменники Хмельниччини: Бібліографічний покажчик. — Хмельницький, 1989. — С. 11.
- Мацько Віталій. Літературне Поділля. — Хмельницький, 1991. — С. 17.
- Письменники України. — Дніпропетровськ, 1996. — С. 53.
- Літератори Хмельниччини: Довідник обласної організації Спілки письменників України / Упорядник Микола Федунець. — Хмельницький: Доля, 1997. — С. 12.
- Хто є хто в українській політиці. — К., 2000. — С. 91.
- Літературна Хмельниччина XX століття: Хрестоматія. — Хмельницький, 2005. — С. 552—561.
- Будзей Олег. «Брате мій вовче, сестро калино…» // Подолянин. — 2009. — 27 лютого. — С. 7.
- Бурій В. Співець Шевченкового краю: Павло Гірник про батька / Валерій Бурій // Катеринопільський вісник. — 1998. — 23 трав. — С. 6.
- Павло Гірник — Валерію Бурію: лист // Валерій Михайлович Бурій: біобібліогр. покажчик; тексти. — Черкаси: Вертикаль, 2013. — С. 183—184.