Гірнича промисловість Болгарії

Гірнича промисловість Болгарії

Загальна інформація

Динаміка виробництва металів та видобутку мінералів в Болгарії на межі ХХ-XXI ст., тис.т.

Домінуючими в кінці XX ст. є: паливно-енергетична пр-сть, кольорова металургія, залізорудна промисловість, видобуток нерудних корисних копалин, облицювального каменю та ін. У 1994 в Болгарії добувалося 29 тис. т антрациту, 268 тис. т залізняку, 36 тис. т сирої нафти і 7,6 млн м³ природного газу. Частка гірничої промисловості у ВВП в 1998-99 рр. становила 3,1 %. В ній зайнято 47940 чол. Початок XXI ст. — критичний час для болгарської гірничої галузі. Багато підприємств галузі приватизовано, але їх робота ще не є ефективною в умовах ринкової економіки, загальна стратегія розвитку гірничої промисловості в країні не розроблена.

Продукт

1999

2000

2001

Вугілля загалом -          буре вугілля -          лігніти -          кам'яне вугілля -          антрацити

25 858

3 074

22 660

106

17

27 094

3 211

23 765

100

18

27 123

3 151

23 856

101

14

Сира нафта

38,7

40,9

32,0

Природний газ (тис.м³)

26 900

15 300

22,2

Залізні руди

699

589

464

Залізорудний концентрат

361

304

240

Марганцеві руди

0

0

1 515

Марганцеві концентрати

0

0

414

Сталь

1 889

2 023

1 942

Мідні руди

22 346

22 829

24 878

Мідні концентрати (20 %)

484

485

488

Катодна мідь

21,0

32,4

34,5

Золото, кг

1 034

868

1 538

Срібло, кг

58 726

54 534

56 806

Свинцево-цинкові руди

604

531

662

Свинцевий концентрат (70 %)

20,0

15,5

26,4

Цинковий концентрат (52 %)

19,7

15,0

23,6

Свинець у всіх формах

82

84

83

Цинк

84

84

88

Сирий каолін

858

1 011

959

Силікатний пісок

533

690

677

Бентонітова глина

232

296

320

Глина для вогнетривкої цегли

47,6

34,0

37,4

Баритові руди

1 124

875

825

Перліт

12,7

16,7

11,6

Пегматит

28,3

21,8

22,5

Гіпс

149

170

167

Сіль

1 300

1 700

1 931

Окремі галузі

Видобуток та імпорт вугілля у країнах Європи

Вугілля. Динаміка видобутку вугілля: в 1976 — 26,6 млн т, 1989 — 34,3 млн т, 1995 — 31 млн т, 1999 — 31,7 млнт. Підземним способом добувається вугілля в Перникському, Західно-Маріцькому і Балканському районах. Вугілля добувають 5 компаніями на 7 кар'єрах і 3 шахтах. Головний район видобутку вугілля — «Маріца-Істок». У 1997 р. тут видобуто 27 млн т лігніту (92 % всього вугілля). Тут працює єдиний в Болгарії брикетний завод, що випускає 4 млн т лігніту і 1,05 млн т брикетів щорічно. Планується збільшення обсягів видобутку лігніту до 35 млн т до 2010 р. і 40 млн т до 2020 р. Буре вугілля видобувають на 5 підприємствах відкритим і підземним способом. У 1997 р. видобуто 2,6 млн т. У 2005 р. видобуток становитиме 2,65 млн т у зв'язку з виснаженням ресурсів. Вугілля з шахт «Пернік» і «Бобів поділ» збагачують у важких суспензіях. Коксівне вугілля добувають на підприємстві «Балканський басейн» і збагачують відсадкою. Запаси антрациту незначні, невелика кількість антрациту добувається біля Своге, передбачається закриття добувних шахт. Видобуток кам. вугілля — всього 0,12 млнт/рік (1999), на якому працює одна шахта.

Суттєвий вплив на роботу вугільної галузі здійснює процес приватизації копалень. Зокрема приватизовані лігнітові рудники Maritza-Iztok, які забезпечують 80 % національного виробництва бурого вугілля. Станом на 2002 р 67 % акцій виробництва контролює німецька вугільновидобувна компанія RWE Rheinbraun і перспективи розвитку Maritza-Iztok не оголошені. В кінці XX ст. частка вугілля в енергетичному балансі країни поступово меншала за рахунок використання ядерного палива і імпорту нафти, газу і вугілля.

Нафта. Пром. видобуток нафти початий в 1954 р., природного газу — в 1965. В 1990-х рр. розроблялося бл. 10 родовищ. Видобуток нафти проводиться як фонтанним, так і механізованим способом. Але власні родовища нафти в Болгарії не мають важливого промислового значення. Сира нафта г.ч. імпортується з країн ОПЕК і країн СНД; вона переробляється на нафтохімічному заводі біля Бургаса, на якому виробляють бл. 100 видів хімічної продукції.

Природний газ. Видобуток та споживання природного газу в Б. у 1999 відповідно склав: 0,04 та 3,5 млрдм3. Практично весь газ (99 % в 2000 р) імпортувався з Росії. Прогноз споживання газу в Б. на 2005 р. — 6,5 млрд куб.м. До 2006 р. монополістом у газовому секторі залишиться державна компанія Bulgargas. Особливе значення надається модернізації газової інфраструктури, передусім існуючих транзитних газопроводів, по яких російський газ поступає в Туреччину, Грецію і Македонію. Диверсифікацію постачання газу планується здійснювати шляхом імпорту газу як з Каспійського регіону через Туреччину, так і з родовищ Північного моря. Дані про видобуток руд та виплавку металопродуктів подано в табл. 2.

Залізну руду добувають відкритим способом. Вона представлена трьома основними типами залізняків: бурим, шпатовим і червоним. Крім заліза, руда містить значну кількість важкого шпату, марганцю, олова, міді, срібла та ін., тому погано збагачується (використовується поліградієнтна сепарація). Планується випуск концентрату до 300—350 тис. т.

Марганцеву руду в кінці XX ст. добували на родовищі Оброчиште (Obrochishte) із запасами в 895,5 млн т, включаючи 125,5 млн т промислових руд. Це одне з найбільших родов. марганцю в Європі. Через складну структуру видобуток становив лише 400 тис. т руди на рік із вмістом Mn 27,5 %. Протягом 1999—2002 років компанія Evromangan Ltd, власник марганцевого рудника Оброчиште, зупинила все виробництво, ведуться пошуки шляхів відновлення видобутку.

Розвиток кольорової металургії Б. зумовлений ключовою роллю в експорті її продукції в країни Східної Європи. Основні підприємства розташовані в Кирджалі, Средногор'ї, Елісейні і Пловдіві.

На родов. Елаціте та Асарел в кінці XX ст. добували по 11-12 млн т мідної руди на рік. Руду з кар'єру «Елаціте» збагачують флотацією, концентрат містить 21-22 % міді при вилученні 86 %. У руді також є золото (0,256 г/т) і срібло (1,05 г/т). На кар'єрі «Асарел» добувають мідно-піритову руду із вмістом міді 0,47 %. Для видалення глини з руди застосовується її попередня промивка, далі — флотація. Концентрат містить 24-26 % міді при вилученні 85 %. «Челопеч» (Chelopech) — підземний рудник продуктивністю по руді 650 тис. т/рік на схід від Софії.

Видобуток золота на початку XXI ст. здійснюють ряд компаній: Gorubso-Kurdjali JSC, Dragon Capital Corp. (регіон Kurdjali), Navan Mining (власник і оператор мідно-золотодобувного комплексу «Челопеч») та інш. Компанія Navan Mining поглибила рудник нижче 400 м, щоб мати доступ для руди з високим вмістом к.к. і планує щорічне виробництво 60 000 унцій золота і 10 000 т міді. В першій половині 2001 вироблено 25 748 унцій золота, 58 193 унцій срібла і 4 755 т міді.

Руди свинцю і цинку. До 1994 р. на 23 рудниках і 4 флотаційних фабриках щорічно добувалося і перероблялося 3-3,2 млн т таких руд. Концентрати містять: свинцевий (70 % Pb), цинковий (50 % Zn). Вилучення металу високе: 90-92 % Pb і 85 % Zn. На межі ХХ-XXI ст. всі рудники, на яких вміст біметалу (Pb + Zn) в руді менше 6-7 %, законсервовані, внаслідок чого потенціал країни по видобутку цих руд знизився на 40-50 %.

Два свинцево-цинкові болгарські продуценти Gorubso-Madan JSC і продуцент мідної руди Rudozem на початку XXI ст. викуплені російським консорціумом Rhodopes Investment Gorubso JSC та болгарською компанією Minstroi-Rhodopes JSC. Уранова руда в кінці XX ст. добувається в Софійської області і в Средна-Гора. Вольфрамова і бісмутова руда добувається в Родопах. При видобутку урану існують проблеми дотримання міжнародних стандартів захисту довкілля. Індустріальна сировина. Видобувається і переробляється каолін, кварцово-шпатові, кварцові та ін. піски, бентоніт, перліт, цеоліти, вогнетривкі глини, крейда, азбест, пегматит, доломіт, флюорит, мармур і мармуровий порошок, морська сіль, магнезієва альба, барит, гіпс, вапняк. Працює багато державних і приватних кар'єрів по видобутку інертних будматеріалів. Видобуток нерудних матеріалів у Болгарії в 1999 р (тис.т): бентоніт — 232, каолін — 110, перліт — 13, важкий шпат — 120, кам. сіль — 1300.

Видобуток і обробка природного каменя в кінці XX ст. здійснювалася 14 державними і деякими приватними компаніями. У 1997 р. видобуто близько 60 тис. м3 блоків і вироблено 718 тис. м² різних плит. Очікується, що за період 2010—2015 рр. буде видобуто 100—120 тис. м3 блоків і вироблено 1,2 млн м² плит. Сектор облицювальних матеріалів у 2002 р практично весь приватозовано.

Наукові установи

Див. Гірнича наука, освіта та преса Болгарії

Див. також

Джерела

Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.