Гірнича промисловість Бразилії

Гірнича промисловість Бразилії.

Загальна характеристика

Частка Б. у видобутку мінеральної сировини у світі невелика — менше 1 %. Наприкінці XX ст. в структурі галузі бл. 26 % припадає на паливо, бл. 59 % — на руди чорних, 4 % — кольорових, 6-7 % — рідкісних і благородних металів і 4 % — на неметалічну сировину; 80 % продукції випускається під контролем держ. сектора, 15 % — іноз. монополій і 5 % — нац. приватних фірм. Найбільші гірничодобувні компанії Б.: «Petrobras», «Companhia Vale do Rio Doce» («CVRD»), «Mineraçäo Morro-Velho» («MMV»), «Mineraçoes Brasileiras Reunidas» («MBR»), «Industria Comercio Mineroes» («ICM»), «Mineraçäo da Trinidade S.А.» («MTSA»). Провідна галузь країни — залізорудна. Гірнича пром-сть Б. з 1990-х років перебуває в стадії підйому.

Основна частина експортної мінеральної сировини направляється в США, країни Західної Європи і Японію. У 2000 обсяг експорту мінеральних ресурсів збільшився до 12 млрд дол. США, що на 19,4 % більше, ніж у 1999 р. Інвестиції у розвідку нових родовищ к.к. у 2000 р. склали 134 млн дол. США. У гірничій галузі велику роль відіграє іноземний капітал, особливо США, а також Канади, Японії, Франції і інш. країн.

У провідному в гірничому відношенні штаті Ріу-Гранді-ду-Сул виділено 15 гірничих промислових районів. Найістотніші мінерально-сировинні ресурси штату включають вугілля, будівельні матеріали, дорогоцінні камені, вапняк і каолін, які забезпечують 98 % прибутку мінерально-сировинного сектора економіки країни. В регіоні Плато виділені райони Alto Vruguai (аметист), Salto do Jacui (агат), Lajeado (аметист і агат) і Nova Prata (блоковий камінь).

Наприкінці XX ст. (1998) мінерально-сировинний сектор економіки Бразилії мав позитивну динаміку, видобував товарної первинної залізорудної продукції 207 млн т (експорт 143 млн т на суму 3,06 млрд дол), бокситів 13,5 млн т, в тому числі компанією Mineral Ecao Rio do Norte 10,1 млн т, міді в концентратах 33,5 тис. т, Sn в концентратах 14,6 тис. т, Zn 177 тис. т, Mn в конц-тах 2,18 млн т, Ni в металі і феронікелі 26 тис. т, вугілля — 8,6 млн т, хромітів в перерахунку на Cr2О3 90,0 тис.т, ніобійвмісної продукції в перерахунку на Nb2О5 28,0 тис.т, калійних солей в перерахунку на K2О 326 тис.т, азбесту 198,3 тис.т; каоліну 1380 тис.т, флюориту 65,5 тис.т, гіпсу 1220 тис.т., магнезиту збагаченого 292 тис.т. Динаміка видобутку мінеральної сировини подана в табл. 1, а дані про її експорт — в табл. 2. Видобуток міді, свинцю, цинку, нікелю в Б. ведеться переважно для внутрішнього ринку.

Табл. 1. Динаміка видобування корисних копалин в Бразилії (т).

Корисна копалина

1999

2000

2001

Залізні руди (млн т)

194,0

212

215

Боксити (млн т)

13,8

13,8

13,1

Вугілля1 (млн т)

5,72

6,79

5,64

Фосфати[[2 (млн т)]]

4,34

4,72

4,80

Марганець² (млн т)

1,64

1,92

2,21

Мідь³

31 371

31 786

34 448

Олово³

13 200

13 773

13 048

Хром4

190 000

253 248

174 040

Нікель5

32 268

31 991

32 622

Ніобій6

18 866

18 218

24 864

Калій7

348 231

351 681

357 232

Цинк³

98 590

100 254

103 000

Золото, кг

51 000

52 000

54 000

Азбест

188 400

209 232

172 695

Каолін² (млн т)

1,52

1,64

1,81

Флуорит

38 200

43 000

54 000

Гіпс (млн т)

1,45

1,54

1,45

Магнезит²

260 000

280 000

265 000

Природний газ (млн м³)

11 456

13 327

14 045

Нафта (тис.м³)

64 614

74 000

77 600

Джерело: DNPM/DIRIM;

SMM/MME.

1 товарне вугілля; ² концентрат; ³ вміст металу; 4 вміст Cr2O3 ; 5 електролітичний нікель, металевий зміст в феронікелевому сплаві; 6 вміст Nb2O5; 7 вміст K2O.

 

Табл. 2. Бразильський експорт мінеральної сировини і металів (в млн дол. США та тоннах).

Мінеральна сировина

2000

2001

Обсяг

Вартість

Обсяг

Вартість

Залізна руда (млн т)

158,0

3 048,2

156,0

2 932,0

Боксити (млн т)

4,16

113,1

3,43

98,5

Марганець (млн т)

1,02

46,5

1,20

56,2

Хроміт

142 532

9,3

78 514

5,3

Азбест

63 133

27,5

53 917

21,2

Каолін (млн т)

1,39

151,5

1,44

157,0

Графіт

17 993

19,0

12 785

13,4

Магнезит

78 961

10,5

56 508

6,7

Виробний камінь

1,01

270,0

1,01

255,2

Залізо (млн т)

9,60

2 717

9,29

2 278

Алюміній (млн т)

0,89

1 489

0,72

1 166

Олово

7 124

34,99

6 454

26,02

Мідь

70 828

137,45

67 911

117,14

Кремній металічний

154 009

167,16

104 540

113,34

Нікель

28 518

161,68

29 963

108,17

Феромагнезит

133 417

57,94

87 837

37,24

Ферохром

135

0,26

143

0,28

Фероніобій

27 928

244,04

28 929

252,54

Феронікель

6 655

16,67

2 518

4,71

Ферокремній

182 198

122,09

110 232

182,19

Цинк

24 548

28,90

24 506

22,62

Джерело: MME/SMM; SECEX-MDIC.

Окремі галузі

Нафта і газ. Потреби Бразилії в нафті за рахунок власних ресурсів у 1990-х рр. задовольнялися приблизно наполовину. Видобуток наприкінці XX ст. вела державна нафтова компанія «Петробраз» (36 млн т в 1995) на шельфі Ріо-де-Жанейро, в районі Реконаву (шт. Байя) і в гирлі р. Сан-Франсіску (штати Сержипі і Алагоас).

На 1.01.2001 р в країні діяло 6285 свердловин, що давали нафту і конденсат. Видобуток нафти зростає, 1997 — 48,81 млн т, 1999 — 55.75 млн т, 2000 — 62.75 млн т, 2001 — бл. 75 млн т. Понад 85 % бразильської нафти добувається на шельфі, глибина розробок збільшується. Понад 60 % свердловин буриться на морських глибинах, що перевищують 400 м, біля чверті — на глибинах понад 1800 м, в тому числі рекордних: пошукова свердловина 1-RJS-538 пробурена східніше за родовище Марлін в акваторії глибиною 2444 м. На родовищі Ронкадор добувне судно діє на глибині 1853 м. З глибоких акваторій (глибина дна 400—1000 м) добувають 70 % бразильської нафти. На базі переробки нафти діють великі нафтохімічні комплекси в Кубатані (шт. Паулу), Камасарі (шт. Баія) і в штаті Ріу-Гранді-ду-Сул. Видобуток природного газу становив у 1997 — 9,847, 1998 — 10,833 млрд м³. У НГБ Кампус видобуток газу в 2001 становить 5.5 млрд м³/рік.

В 2001 стали до ладу видобувні комплекси на родов. Кампус-ді-Курал та Іштрела-ду-Мар в НГБ Сантус. Інвестиції, що становили 76 млн дол., вклали в цей проект компанії Petrobras (35 %) і Quieroz Galvao (30 %) з Бразилії і Coplex (27.5 %) і Starfish (7.5 %) зі США. У пік видобутку родовища будуть давати близько 800 тис. т нафти на рік. У середині 2003 р. намічено ввести в експлуатацію родовище Біжупіра-Салема (проект компанії Enterprise Oil).

У 2002 р бразильська національна нафтова компанія Petrobras оголосила про нове велике відкриття на півночі НГБ Кампус. Початкові запаси оцінені в 600 млн барелів н. е. (бл. 80 млн т н. е.). Згідно з розрахунками, видобуток з родовища повинен скласти бл. 1 млн т на рік. Родовище розташоване в 50 мор. милях від узбережжя штату Еспіріту-Санту, на глибині 1247 м. Свердловина-піонер 1-ESS-100 закінчена бурінням у січні 2001 р. У ній розкритий нафтовий поклад висотою 45.7 м. У травні 2002 р. свердловиною 6-ESS-109D висота покладу збільшена до 122 м; крім того, відкритий другий нафтовий поклад висотою 24.4 м. Розробка родовища почнеться в IV кв. 2003 р [World Oil. 2002. V.223, № 9].

За оцінкою компаній Petrobras, Ildo Sauer, Бразилії для розвитку її газового ринку необхідні інвестиції в обсязі 20-30 млрд дол. З них на здійснення пошуково-розвідувальних робіт і видобутку, а також на імпортні операції потрібно затратити 2-3 млрд дол. Ще 5 млрд дол. потрібні на створення транспортної інфраструктури. На розвиток газорозподільної мережі треба 10-15 млрд дол.; додаткові кошти будуть витрачені на необхідне обладнання. На думку експертів Petrobras, попит на газ, крім потреб тепло- і електростанцій, перевищить 80 тис. куб.м/добу, що вдвічі перевершує сучасні потреби. Незважаючи на підтримку розвитку газового ринку країни з боку бразильського банку розвитку, BNDES, будуть потрібні інвестиції з боку приватного сектора в розмірі 10 млрд дол. [Petroleum Economist. 2003. V.70, P. 11].

Вугілля. Родовища кам'яного вугілля розробляються в штатах Санта-Катаріна і Ріу-Гранді-ду-Сул. Вугілля високозольне, невисокої якості. Річний видобуток кам'яного вугілля наприкінці XX ст. не перевищує 5 млн т.

Залізорудна підгалузь. Виробництво товарної залізорудної продукції наприкінці XX ст. становило: 1995 р. — 150 млн т залізняку, експорт 120 млн т. 90 % руди — високосортні гематити Ітабіри (шт. Мінас-Жерайс) і Каражаса (шт. Пара); 1998 р. — 207 млн т, експорт 143 млн т вартістю 3,06 млрд дол. У загальному обсязі, 85 % продукції виробляли на підприємствах 6 компаній, включаючи CVRD, MBR і Samarco Mineracao. Експорт продукції компаніями CVRD і MBR склав відповідно 81,8 і 22,7 млн т на суму 1,76 і 0,41 млрд дол. Компанія Samarco в 1997 р. закінчила реконструкцію свого підприємства з виробництва залізорудних котунів із збільшенням продуктивності від 5,8 до 12 млн т/рік. Компанія MBR відклала свій план збільшення виробництва продукції до 32 млн т/рік з 2002 на 2004 р [Mining J. — 1999. — Annual Rev.].

Видобуток Fe-руд у Бразилії в 2000 і 2001 рр. відповідно склав 208,8 і 208,7 млн т; Експорт Fe — руд з Бразилії в 2000 і 2001 рр. склав 160,1 і 155,7 млн т [Mining J. — 2002. — 339, № 8693. — Р. 25-27]. Динаміка експорту негативна. Чорна металургія повністю забезпечена власним високоякісним залізняком. Значна частина коксу імпортується; досі застосовується деревне вугілля. За виплавкою чавуну і сталі (бл. 26 млн т) Бразилія вийшла на 8-е місце у світі. Провідні підприємства галузі розташовані в Волта-Редонда (шт. Ріо-де-Жанейро), Тубарані (шт. Санта-Катаріна), Сабаре, Жуан-Монльоваді, Белу-Оризонті і Іпатінге (шт. Мінас-Жерайс), Луїсі (шт. Мараньян). Всі вони належать іноземному капіталу (головним чином США, Японії, Франції і Бельгії).

Марганець. У 1995 було видобуто бл. 2 млн т марганцевої руди (головним чином в штатах Мінас-Жерайс, Пара і Амапа), з них понад 80 % — на експорт. Розробка родовищ здійснюється відкритим способом, збагачення — гравітаційними методами. У кольоровій металургії найрозвиненіше виробництво алюмінію, що контролюється капіталом США і Канади. Воно зосереджене на південному сході (в Сорокабе, Посус-ді-Калдас, Валесул) і в Баркарена (поблизу Блекота, шт. Пара) і діє на базі бокситів з Тромбетаса і Парагомінаса і енергії ГЕС Тукуруї.

Боксити. Бразилія — один з великих світових виробників бокситів. Видобуток бокситів в Бразилії наприкінці XX ст.(1998) становив 13,5 млн т, в тому числі консорціумом на чолі з CVRD-Aluvale 10,1 млн т. Експорт 4,3 млн т на суму 122 млн дол.

Стратегічні метали та інша сировина. Бразилія постачає на світовий ринок стратегічну сировину: вольфрам, ніобій, берилій, тантал, цирконій, кристалічний кварц і слюду. Бразилія є провідним продуцентом ніобію у світі (88 % світового виробництва концентратів з вмістом п'ятиоксиду ніобію 59-65 %). Росте видобуток радіоактивних мінералів, що містять уран (Посус-ді-Калдас, Олінда, шт. Пернамбуку), торій (Араша, шт. Мінас-Жерайс), монацитових пісків (шт. Еспіріту-Санту).

З 1987 р в рудному вузлі Пітінга почався видобуток з розсипів колумбіту, а з 1991 і танталіту. Відробляння алювіальних розсипів на ріках Мала Мадейра, Жабуті і Кейшада ведеться з використанням сучасної економічної високопродуктивної техніки різними методами. У відносно недоступних районах застосовується гідравлічне землерийне обладнання, що включає монітор, пісковий насос і малу мобільну збагачувальну фабрику. На затоплених площах вздовж малих рік видобуток каситериту ведеться за допомогою встановленого на плаваючій платформі екскаватора типу «зворотна лопата» і плаваючої мийної установки (рудомийки) або роторної землечерпалки. Технологія збагачення включає гравітаційну і електромагнітну сепарацію. Олов'яний концентрат із вмістом олова до 60 % для подальшої переробки надходить на металургійний завод в м. Паулу, що належить компанії Mamore Mineracao е Metalurgica, також що входить в Paranapanema Group. Для переробки олово-тантал-ніобієвих концентратів було проведено переобладнання хімічного заводу Пірапора поблизу м. Паулу. Проектна потужність цього підприємства — 700 т пентоксиду ніобію і 90 т пентоксиду танталу на рік; планується збільшення виробництва пентоксиду танталу до 120—130 т/рік. З середини 90-х років по мірі виснаження розсипів родовища Пітінга почалося скорочення виробництва олова. Тому тантал, ніобій і цирконій стали грати вирішальну роль в підтримці рентабельності підприємства. Компанія Paranapanema впроваджує нові, більш економічні методи видобутку і переробки — аґломерацію каситеритового концентрата, дво- і одностадійний процес виплавки олова.

Бразилія є одним зі світових лідерів виробництва ніобієвої продукції (підприємство Araxa компанії СВММ). Сировинна база — пірохлор. Динаміка підгалузі наприкінці XX ст. позитивна.

Уран. Попри те, що країна володіє шостими за величиною розвіданими запасами урану (600 тис. т), а з 1980-х років — і власною технологією збагачення, Бразилія до 2003 р. відправляла уранову сировину в Канаду, де його конвертують в гексафлуорид урану (UF6), який потім збагачують в Європі і повертають в Бразилію для використання на двох енергоблоках АЕС «Ангра», які виробляють 4,3 % електроенергії в країні.

Видобуток урану в Бразилії у 2002 р. становив 273 т [World Nuclear Association]. У 2002 р. став до ладу завод зі збагачення урану. Пуск нового підприємства дозволяє Бразилії виробляти ядерне паливо для своєї АЕС і на експорт. У опублікованій заяві Бразильського ядерного інституту зазначається, що Бразилія стала восьмою країною у світі, яка володіє центрифужною технологією розділення ізотопів урану. Збагачувальний завод розташований на майданчику компанії «Industrias Nucleares Brasileiras» (INB) в м. Резенда, штат Ріо-де-Жанейро, його спорудження обійшлося в 140 млн доларів. Там вже виготовляються паливні таблетки з порошку діоксиду урану. Очікувана економія від роботи підприємства складе бл. 13 млн дол.

Планується, що до 2010 року 60 % урану, що використовується на блоках № 1 і 2 АЕС «Ангра», збагачуватиметься в Бразилії. До 2014 року країна збирається перейти на повну самозабезпечення збагаченим ураном і навіть відправляти його на експорт. Потенційними покупцями бразильської продукції можуть стати США і Франція, що активно розвивають свою ядерну енергетику.

Золото. Загальний видобуток Au з 1700 р. оцінюється в 2972 т, в тому числі з 1700 по 1821 р. — 939, з 1822 по 1889 р. — 161 і з 1890 по 2000 р. — 1872 т. Наприкінці 1970-х початку 1980-х років в різних частинах Амазонії були відкриті родовища золота, що викликало справжню золоту лихоманку. Туди прибуло понад 300 тис. старателів, а потім і компаній-гігантів світової золотопромисловості з Канади, США і ПАР. За 1990—1995 видобуток золота зріс з 40 до 80 т на рік. Виробництво золота Бразилії в 2001 оцінюється бл. 54 т.

Дорогоцінні і напівдорогоцінні камені. У Бразилії добувають дорогоцінні і напівдорогоцінні камені — алмази (алмазоносний район Діамантина), топази, сапфіри, аквамарини. Видобуток алмазів з 1728 р. становив 22438 тис. карат, в тому числі з 1728 по 1947 р. 6066, з 1948 по 1957 р. 1934 і з 1958 по 2000 р. 14438 тис. карат [Cienc. e cult. — 1999. — 51, 3-4. — Р. 287—301].

Калійні солі. За оцінкою Геологічної служби США в 2000 р. (в дужках дані за 1999 р.) у Бразилії видобуто 350(348) тис. т калійних солей в перерахунку на K[2]О (10-е місце після Канади, Бєларусі, Росії, ФРН, Ізраїлю, США, Йорданії), у світі — 25,552(25,239) млн т.

Геологічна служба. Наукові установи. Підготовка кадрів. Друк

Див. Гірнича наука, освіта та преса Бразилії

Див. також

Джерела

Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.