Хроміт
Хромі́т, хромистий залізняк — мінерал, що складається з заліза, хрому і кисню; єдина руда для одержання хрому.
| Хроміт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[1] |
| Хімічна формула | Fe²⁺Cr₂O₄ |
| Клас мінералу | оксиди |
| Nickel-Strunz 10 | 4.BB.05[2] |
| Dana 8 | 7.2.3.3 |
| Генезис | магматичний |
| Ідентифікація | |
| Колір | чорний, коричнево-чорний |
| Сингонія | кубічна сингонія[3] |
| Просторова група | кристалографічна група 227d[3] |
| Спайність | відсутня |
| Злам | раковистий |
| Твердість | 5,5 |
| Блиск | напівметалевий |
| Прозорість | напівпрозорий до непрозорого |
| Колір риси | коричневий |
| Густина | 4,5 - 4,8 |
| Інші характеристики | |
| Магнетизм | слабомагнітний |
| Названо на честь | хром[4] |
 Хроміт у Вікісховищі | |
Історія назви
Вперше знайдений на річці Вязьма на Уралі. Хроміт вперше описаний у 1797 році Луї Вокленом, який назвав мінерал за основним його компонентом — хімічним елеметом хромом[5].
Загальний опис
Мінерал класу оксидів і гідрооксидів координаційної будови, групи шпінелі.
- 1. За К. Фреєм — будь-який мінерал групи шпінелі із загальним складом: (Mg, Fe2+)(Cr, Al, Fe3+)2O4.
- 2. За Є. К. Лазаренком та «Fleischer's Glossary» (2004) — крайній член ряду хромітів — ферохроміт FeCr2O4.
Містить: FeO — 32,09 %; Cr2O3 — 67,91 %. Домішки: Mg, Mn, Zn, Al.
Сингонія кубічна. Гексоктаедричний вид. Форми виділення: як правило масивні тонкозернисті аґреґати, суцільні зернисті маси, ксеноморфні зерна, іноді октаедричні кристали. Спайність відсутня або недосконала. Густина 4,5-5,1. Твердість 5,5-7,5. Колір чорний. Блиск металічний. Риса коричнева. Злом нерівний. Крихкий. В тонких уламках напівпрозорий. Іноді слабкомагнітний. Ізотропний. Важливий мінерал хрому. Зустрічається як магматичний мінерал в основних та ультраосновних породах, у сланцях, доломітах. Відомий також у розсипах та метеоритах. Хромова руда. Супутні мінерали: олівін, бронзит, уваровіт.
Різновиди
Розрізняють:
- хроміт алюмініїстий (алюмохроміт, різновид хроміту, який містить алюміній, що заміщає хром);
- хроміт залізистий (магнезіохроміт);
- хроміт магніїстий (різновид хроміту, в якому залізо заміщується магнієм у відношенні 3:1),
- хроміт магніїсто-алюмініїстий (магнезіохроміт алюмініїстий);
- хроміт магніїсто-залізистий (різновид хроміту з Уралу, який містить магнію більше, ніж двовалентного заліза).
Поширення
Основні запаси хроміту зосереджені в ПАР, Зімбабве. Інші знахідки: Штирія (Австрія), Грохова (Польща), Гебелер, Фетхіє, Гулеман (Туреччина), на острові Лусон (Філіппіни), Моа (Куба), Урал (РФ). В Україні зустрічається на Поділлі. Назва — за складом (W. K. Haidinger, 1845).
Див. також
Примітки
- Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- mineralienatlas.de
- Handbook of Mineralogy — Mineralogical Society of America.
- (нім.) Steine und Minerale — Chromit.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Хроміт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Хроміт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Хроміт // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.