Гірнича промисловість Норвегії

Див. Нафтогазова промисловість Норвегії

Норвегія — найбільший у Європі постачальник нафти і газу до країн континенту. Видобуток нафти в Норвегія почався в 1971, газу — в 1972. Основний район видобутку нафти у 1990-х рр. — родовише Екофіск, розташоване в Північному морі, приблизно за 270 км від узбережжя на глибині 72 м. Навколо родовища Екофіск на глибинах, що не перевищують 80 м, на відстанях до 80 км від Екофіска відкриті і введені в експлуатацію ще 6 родовищ. Всі ці родовища утворюють великий нафтогазодобувний комплекс, де встановлено 18 великих платформ. Нафта високоякісна, з низьким вмістом сірки (макс. 0,2%), густина бл. 850 кг/м3. Нафта і газ з всього комплексу прямують по трубопроводах в залізобетонний резервуар місткістю 135 тис. т, встановлений на дні моря. З резервуару нафта по підводному трубопроводу протяжністю 354 км і діаметром 860 мм транспортується у Велику Британію, а газ по трубопроводу діаметром 914 мм і протяжністю 441 км — до Німеччини. Видобутком нафти займаються понад 17 тис. норвежців.

Видобуток кам'яного вугілля в Норвегії почалася на архіпелазі Шпіцберґен на поч. XX ст., г.ч. за участю закордонного капіталу (американського, російського, шведського, нідерландського). Основні райони розробки: Лонгїр, Ян-Майєн-Фьорд, Баренцбурґ, Грумант-Сіті, Гора Піраміда. Родовища розкриті шахтами і штольнями. Управління покрівлею — повним обваленням.

Російська вугільна компанія планує повторно відкрити рудник Ґрумант (Grumant), що 20 км від Longyearbyen, який був закритий в 1960.

Видобуток залізної руд в Норвегії почався в кін. XVI ст. районі Арендала на південно-східному узбережжі. Однак, рудники припинили свою роботу до 70-х рр. XIX ст. З 50-х рр. XX ст. видобуток залізної руд знову активізувався. Руду із вмістом 34% заліза добувають на кар'єрах «Ертванн», «Вестеролі», «Стенсуннстьєрн» і «Ертфьєлл» і збагачують на ф-ці в Гульсмедвіку з одержанням концентрату із вмістом Fe 64% і Р 0,014%. Система розробки на кар'єрах — транспортна з зовнішніми відвалами. Для бурових робіт на уступах висотою 12-15 м застосовують бурові шарошкові верстати, для навантаження руди — екскаватори і фронтальні навантажувачі. Транспортують руду самоскидами.

У 1995 Норвегія виробляла 1,3 млн т залізорудного концентрату, переважно з рудників Варангегра в Кіркенесі біля кордону з Росією. Інший великий рудник в районі Рана забезпечує сусідній великий сталеплавильний комбінат в місті Му.

Ільменітові руди, багаті діоксидом титану, добувають відкритим способом г.ч. в районі Егерсунна на руднику «Титанія» (родовище Тельнес), найбільшому в Західній Європі. Ільменітові руди кар'єра «Кодал» і ш. «Рьодсанн» збагачуються у Фредерікстаді.

Видобуток руд кольорових металів почався у XVII ст. Сьогодні в країні діють бл. 10 великих підприємств з видобутку мідно-цинкових руд (9 копалень підземні), найбільші з яких — «Оркла» на родов. Льоккен, «Сулітьєльма» на родов. Сулітьєльма, «Гронг» на родов. Йома, «Тверфьєллєт» на родовище Ерхінн, «Блейквасслі» на однойменному родовищі. Виробництво металічного цинку здійснюється на підприємстві компанії «Nozzine» в Одді (проектна потужність 85 тис. т цинку і 200 т кадмію в рік).

Нікель отримують з поліметалічних руд шахти «Брюванн» (родовище Брюванн) і кар'єру «Титанія» (родовище Тельнес). Мідь і нікель виплавляють на заводі в Крістіансанні. На цьому підприємстві отримують також невелику кількість дорогоцінних і рідкісних металів (платина, паладій, золото, срібло, іридій, родій, селен).

В кінці XX ст. мідь добувається в основному на крайній півночі. У 1995 було видобуто 7,4 тис. т міді.

Магній. Важливою підгалуззю гірничої промисловості Норвегії є виробництво магнію. Сировина, — доломіт, — добувається підземним способом на півночі країни (родовищі Белланік і Хаммефест), хлорид магнію імпортується з Німеччини, його також отримують з морської води.

Алюміній. Норвегія на кінець XX ст. займає одне з провідних у світі місць по випуску алюмінію, проте сировина для його виробництва імпортується (боксити — з Греції, Бразилії, Гаяни, а глинозем — з Ямайки, Австралії, Гвінеї, Суринаму).

Молібденові руди добувають на єдиній в Західній Європі молібденовій шахті «Кнабен» на однойменному родовищі, ніобієві руди — на шахті «Сьовьо».

Золото в основному отримують при переробці руд колчеданових родов.

Видобуток графіту ведуть на о. Сенья. Із збагаченої фракції отримують графітовий концентрат із вмістом графіту 88-90%. Основний обсяг продукції експортується у Велику Британію, ФРН і США.

Цементна сировина і вапняк — найважливіші неметалічні корисні копалини Норвегії. Потребу в нерудних будівельних матеріалах Норвегія задовольняє в основному за рахунок власної мінерально-сировинної бази (крім гіпсу і каоліну, які імпортуються). Вапняк добуває компанія «А/S Norcem» відкритим способом на родовищі Слемместад і Дален. Компанія «Norsk Hydro» добуває вапняк на шахті «Кірхолт» поблизу Порсгрунна. Компанія «А/S Fran-zefoss Bruk» добуває карбонатні породи підземним способом. Крім того, добувають щебінь для бетону, мармур (родов. мармуру Люнґстад розробляється на крихту відкритим способом).

У Норвегії в 1996 було вироблено 1,6 млн т цементної сировини. У 2001 р. було видобуто 4.3 млн т вапняку, кварцу і кварциту — 1.3 млн т.

Ведуться розробки родовищ будівельного каменя, в тому числі граніту і мармуру.