ДДТ

Дихлордифенілтрихлорметилмета́н (скор. ДДТ, повна хімічна назва: 1,1,1-трихлоро-2,2-ди(4-хлорофеніл)етан) — інсектицид, що використовується проти комарів, шкідників бавовника, соєвих бобів, арахісу. Поширена побутова назва ДДТ—«дуст». Один з небагатьох дійсно ефективних засобів проти сарани. Заборонений для застосування в багатьох країнах через те, що здатний накопичуватися в організмі тварин і людини. Cтійкий до розкладання в зовнішньому середовищі. Особливо згубно діє на розмноження птахів (накопичується в шкаралупі яєць). Незважаючи на це, обмежено застосовувався в СРСР і багатьох інших країнах.

ДДТ
Chemical structure of DDT
Назва за IUPAC	4,4'-(2,2,2-трихлороетан- 1,1-)bis(chlorobenzene)
Ідентифікатори
Номер CAS	50-29-3
Номер EINECS	200-024-3
DrugBank	13424
KEGG	D07367
ChEBI	16130
RTECS	KJ3325000
Код ATC	P03AB01
SMILES	Clc1ccc(cc1)C(c2ccc (Cl)cc2)C(Cl)(Cl)Cl
InChI	InChI=1S/C14H9Cl5/c15-11-5-1-9(2-6-11)13(14(17,18)19)10-3-7-12(16)8-4-10/h1-8,13H
Номер Бельштейна	1882657
Номер Гмеліна	509864
Властивості
Молекулярна формула	C14H9Cl5
Молярна маса	354,49 г/моль
Густина	1,55 г/см³ [1]
Тпл	108,5-109 °C[1]
Ткип	185–187 °C (при 7 Па)[1]
Небезпеки
ЛД50	113 mg/kg (rat)
Класифікація ЄС	T N
R-фрази	R25 R40 Шаблон:R48/25 R50/53
S-фрази	Шаблон:(S1/2) S22 S36/37 S45 S60 S61
Головні небезпеки	T, N
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

ДДТ — класичний приклад інсектициду. За нормальних умов це біла кристалічна речовина без смаку і майже без запаху. Вперше синтезований в 1873 році австрійським хіміком Отмаром Цайдлером (нім. Othmar Zeidler), він тривалий час не знаходив застосування, поки швейцарський хімік Пауль Мюллер (нім. Paul Müller) в 1939 році не відкрив його інсектицидні властивості.

ДДТ отримують конденсацією хлоробензену з хлоралем в концентрованій сірчаній кислоті. Він є інсектицидом зовнішньої дії, тобто таким, що викликає смерть при зовнішньому контакті, вражаючи нервову систему комахи.