Давидович Белла Михайлівна

Белла Михайлівна Давидович (́нар.. 16 липня 1928, Баку) — радянська та американська піаністка і музична педагогиня, одна з найкращих інтерпретаторів музики Фредерика Шопена, Заслужена артистка РРФСР (1972).

Давидович Белла Михайлівна
рос. Белла Михайловна Давидович
Основна інформація
Дата народження 16 липня 1928(1928-07-16)[1][2] (93 роки)
Місце народження Баку, Закавказька РФСР, СРСР[3]
Роки активності 1939 — тепер. час
Громадянство СРСР і США
Професії піаністка, композиторка, музична педагогиня, викладачка університету
Освіта Московська державна консерваторія імені П. І. Чайковського
Вчителі Ігумнов Костянтин Миколайович
Відомі учні Муза Рубацките
Жанри класична музика
Нагороди
 Файли у Вікісховищі

Біографія

Белла Давидович народилася в єврейській родині хірурга, заслуженого лікаря Азербайджанської РСР Михайла Наумовича Давидовича і заслуженої артистки Азербайджанської РСР, концертмейстера Азербайджанського державного театру опери та балету імені М. Ф. Ахундова Люсі Ісааківни Ратнер. Дід — заслужений артист Азербайджанської РСР, концертмейстер Театру опери та балету Ісаак Абрамович Ратнер. Почала займатися на фортепіано у віці шести років, і вже через три роки вперше виступила в Баку, виконавши Перший концерт Людвіга ван Бетховена. Белла Давидович — випускниця школи для обдарованих дітей при Азербайджанській державній консерваторії імені Гаджибекова. У старших класах займалася у піаністки і педагогині А. С. Барон. У 1947—1954 роках навчалася у Московській консерваторії спочатку у Костянтина Ігумнова, а потім у Якова Флієра. Ще студенткою Давидович у 1949 році здобула блискучу перемогу на четвертому Міжнародному конкурсі піаністів імені Шопена у Варшаві (розділивши першу премію з Галиною Черні-Стефанською), поклавши початок концертної кар'єри. Регулярно виступаючи протягом багатьох років з оркестром Ленінградської філармонії, піаністка здобула славу однієї з кращих виконавиць у Радянському Союзі і незабаром стала однією з найбільш затребуваних піаністок світу. З 1962 року Давидович почала викладати в Московській консерваторії.

Вперше виступивши на Заході (Нідерланди) у 1967 році, Белла Давидович здобула популярність за кордоном. Через чотири роки піаністка провела концертний тур по Італії. Після того, як її син, скрипаль Дмитро Ситковецький, в 1977 році емігрував до США, Давидович заборонено виїжджати за кордон. Проте всього через рік їй також вдалося покинути СРСР. У 1979 році відбувся її перший концерт у Карнегі-холі, за яким послідували численні виступи як соло, так і з провідними оркестрами країни. Через кілька років Давидович прийняла американське громадянство і стала викладати в Джульярдській школі у Нью-Йорку. Також давала численні майстер-класи з фортепіано в США та Європі.

На початку перебудови Давидович стала однією з перших музиканток, які виїхали з СРСР та мали дозвіл знову виступити в Союзі. Її сольні концерти, а також камерні виступи з сином та з квартетом імені Бородіна, користувалися великою популярністю.

Давидович регулярно бере участь в журі міжнародних фортепіанних конкурсів, серед яких Конкурс імені королеви Єлизавети в Брюсселі, Конкурс імені Шопена у Варшаві, Конкурс імені Бузоні в Больцано та інші.

Белла Давидович була одружена зі скрипалем Юліаном Ситковецьким. Їхній син Дмитро також став класичним скрипалем.

Творчість

В основі репертуару Белли Давидович — твори композиторів XIX століття (наприклад, Мендельсона, Шумана і Ліста), які вона неодноразово записувала. Її гра відрізняється жвавістю і силою, проникливістю виконання, близьким підходом до тексту і глибоким осмисленням задуму автора.

Нагороди
  • Заслужена артистка РРФСР (21.01.1972).

Посилання

Примітки
  1. SNAC — 2010.
  2. FemBio: Банк інформації про видатних жінок
  3. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #134355318 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.