Давидченко Антон Володимирович

Антон Давидченко народився в Одесі. У 2008 році закінчив Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, здобувши освітньо-кваліфікаційний рівень магістра історії. По закінченню вступив до аспірантури університету. Під час навчання працював консультантом PR-агенції «Q-5». У вересні 2008 року став Головою Одеської обласної громадської організації «Колокол». З 2010 по 2012 рік був членом Національної спілки журналістів України.

Наприкінці 2011 року громадська організація «Колокол» під керівництвом братів Давидченків була замішана у сприянні меру Одеси Олексію Костусєву у відчуджені 46 соток земельних ділянок на березі моря в районі Відради, в результаті чого одне з найулюбленіших місць відпочинку одеситів опинилося в руках підставних осіб[1].

Організаціям Давидченка приписують співпрацю з багатьма відомими політсилами. Зокрема, він співпрацював зі скандально відомим одеським депутатом Ігорем Марковим, беручи участь у штурмі будівлі УВС 23 жовтня 2013 року після арешту Маркова[2]. За часів управління Міністерством освіти та науки України Дмитром Табачником, Давидченко обіймав посаду заступника Голови громадської ради при профільному міністерстві[3].

Під час проросійських виступів в Україні у лютому-березні 2014 року радикальна організація «Молодіжна єдність», що підпорядковувалася Антону Давидченку, стала основною рушійною силою проросійського руху в Одесі. Під прикриттям ідей недопущення у місто радикальних українських націоналістів та «бандерівців», Давидченко закликав до федералізації України та відділення Одещини до новоствореного регіону. 28 лютого активісти «Молодіжної єдності» спільно з невідомими побили журналістів, що прийшли до мерії на засідання представників координаційних рад[4]. 1 березня ними було влаштоване зібрання поблизу Куликового поля, на якому мітингувальники висловили свій протест політиці центральної влади і підтримку народу Криму та новому керівництву півострова. Крім того, вони вимагали надання російській мові статусу другої державної, федералізації країни і т. д[5]. 3 березня того ж року Давидченко з однодумцями узяв штурмом будівлю Одеської ОДА, після чого над нею було піднято прапор Росії[6]. Як зауважив пізніше сам Антон — підняття «триколора» було провокацією, за яку він відповідальності не несе[7].

17 березня 2014 року Антона Давидченка було затримано співробітниками СБУ[8]. Під будівлею Управління Служби безпеки зібрався мітинг його прихильників, які вимагали відпустити Давидченка з-під варти. За словами адвоката активіста, його одразу ж вивезли з Одеси до Києва. Матір Антона перед телекамерами пообіцяла спалити себе біля пам'ятника Дюку[9].

• Біографічна довідка Антона Давидченка. Сайт Міністерства освіти і науки України. Архів оригіналу за 25 березня 2014. Процитовано 18 березня 2014.
• Штрихи к портрету активиста Давидченко (рос.). «Свободная Одесса». Процитовано 18 березня 2014.