Давньочеська мова

Давньоче́ська мо́ва (чеськ. staročeština, stará čeština) — чеська мова ХІІ—XV століття. Тогочасна назва — чеська мова. Побутувала на чеських землях Богемського королівства. Постала на основі проточеської мови. Перші пам'ятки датуються першою половиною ХІІ ст. Наприкінці ХІІІ—початку ХIV ст. оформилася як літературна мова. Справила великий вплив на сусідні слов'янські мови, насамперед старопольську та староукраїнські мови. Серед видатних пам'яток — Далімілова хроніка. У XV ст., в часи гуситського руху, витіснена старочеською (середньочеською) мовою.

Давньочеська мова
čeština, český jazyk
Поширена в Чехія
Регіон Центральна Європа
Писемність латинське письмо
Класифікація
Офіційний статус
Офіційна Королівство Богемія
Коди мови

Словники
  • Slovník staročeský. Jan Gebauer.1903–1913.
  • Staročeský slovník. 1968–2004.
  • Malý staročeský slovník. Praha: Státní pedagogické nakladatelství, 1979.

Джерела
  • Šlosar, Dušan; Pleskalová, Jana. Nový encyklopedický slovník češtiny. Praha: NLN, 2017 (Raná stará čeština , Čeština 14. století , Čeština doby husitské ).
  • Скорвид С. С. Чешский язык // Языки мира: Славянские языки. — М., 2005. — 36 с.

Посилання
  • Old Czech // A Digital Library of Language Relationships.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.