Дагомба
Даго́мба (самоназва: дагбамба, тж. нґвана) — народ гур у Західному Судані (Західна Африка).
| Дагомба Dagomba | |
|---|---|
| Кількість | 655 700 чол. (2000) |
| Ареал |
 Гана:Північна область |
| Близькі до: | мосі, мампрусі, гурма |
| Мова | дагбані |
| Релігія |
традиційні культи (Анімізм) мусульмани-суніти християни |
Розселення і чисельність
Дагомба проживають на півночі Гани в околицях міста Єнді в міжріччі Біла Вольта-Оті. Адміністративно це переважно Північна область країни.
Загальна чисельність — 655 700 чол. (2000).
Мова і релігія
Мова дагомба — дагбані підгрупи гур нігеро-конголезької групи конго-кордофанської мовної сім’ї.
Писемність — на основі латинської графіки (з поч. ХХ ст.).
Чимало людей дагомба дотримуються традиційних культів (анімізм і культ предків), частина — мусульмани-суніти; є також християни (протестанти і католики).
Історія
Стратифіковане ранньокласове суспільство сформувалося в дагомба в доколоніальний період. В XV ст. дагомба створили ранньодержавне утворення Дагомба з осередком в Єнді, на чолі якого стояв вождь і рада старійшин з місцевих вождів.
У 1745—1874 рр. королівство Дагомба перебувало в залежності від Конфедерації Ашанті.
З кін. XIX ст. у складі британської колонії Золотий берег.
Господарство і суспільство
Основні традиційні заняття — тропічне ручне, переважно підсічно-вогневе землеробство (ямс, просо, сорго, рис, кукурудза, фоніо, арахіс, бобові) і скотарство.
Серед ремесел розвитку набули ковальство, гончарство, ткацтво, плетіння, різьблення на дереві.
Мисливство, рибальство і збирання плодів поширені в окремих групах, в цілому носять підсобний характер.
Основу соціальної організації складає сільська громада, зберігаються великі родини, патрилінійні роди.
Матеріальна і духовна культура
Живуть дагомба в круглих глиняних хатинах з конічним верхом із соломи. Традиційні поселення — згруповані в одному місці хатини.
Національний чоловічий костюм — довгі смугасті сорочки з короткими рукавами; у жінок — обернута навколо стегон тканина і накидка на плечі.
У раціоні переважають продукти землеробства (каші, варені і печені ямс, боби тощо).
Вірування пов'язані з магією, культом предків і поклонінням матінці-Землі, для справляння культу якої існували спеціальні жерці (тенгдана).
Джерела, посилання і література
- Попов В.А. Дагомба // Народы мира. Историко-этнографический справочник., М.: «Советская Энциклопедия», 1988, стор. 150 (рос.)
- Попов В.А. Дагомба // Народы и религии мира., М.: «Большая Российская Энциклопедия», 1999, стор. 154 (рос.)
- Профайл дагомба на християнському ресурсі www.global12project.com (англ.)
- Пиляшевич Ст. (Stanislaw Pilaszewicz), Варшавський університет, Історія Королівства Дагомба за деякими хауса аджамі-манускриптами (англ.)
- Benzing B. Die Geschihte und das Herschaftssystem der Dagomba, Meisenheim am Colan, 1971 (нім.)
- Manoukian M. Tribes of the nothern territories of the Gold Coast., L., 1951 (англ.)
- Rattray R.S. The tribes of the Ashanti hinterland, vv. 1-2, Oxford, 1932 (англ.)
- Staniland M. The Lions of Dagbon: Political Change in Northern Ghana. // The American Political Science Review, Vol. 71, No. 3 (Sep., 1977), стор. 1257 (англ.)