Далмація (римська провінція)

Регіон був північною частиною[1] Іллірійського царства від 4 століття до н. е. до початку Іллірійських війн (229 до н. е., 220 до н. е. і 168 до н. е.), після яких Римська республіка створила свій протекторат на південь від річки Неретви. Область на північ від Неретви повільно була включена до складу протекторату, до офіційного заснування римської провінції Іллірик у 32-27 до н. е.

Далмація згодом стає частиною Римської провінції Іллірик. У період з 6 по 9 роки від Р. Х. далмати разом з паннонійцями роблять серію заколотів, але вони були придушені і нарешті в 10 році від Р. Х. Іллірик був поділений на дві провінції, Паннонію і Далмацію.

Провінція Далмація займала площу всіх Динарських Альп і велику частину східного узбережжя Адріатики. Далмація була батьківщиною римського імператора Діоклетіана, який побудував палац Діоклетіана в Салоні.[2]

Історик Теодор Моммзен писав (у його Провінції Римської імперії), що вся Далмація була повністю латинізованою на четверте століття. Після руйнації Західної Римськоїї імперії в 476 році, до 535, регіоном правили готи, З 535 року Юстиніан I приєднав Далмацію до Візантійської імперії.

• Квінт Помпоній Руф (92-95)
• Гай Мінуцій Фундан (108—109 — 111—112)
• Маркус Емілій Пап (147—150)
• Тит Пріферній Пает Розіан Гемін (153—156)
• Марк Стацій Пріск Ліциній Італік (156—158)
• Полленій Ауспекс (173—174)
• Дідій Юліан (175—177)
• Гай Аррій Антонін (178—179)
• Марк Нуммій Умбрій Прім Сенеціон Альбін (212 — 214—217)
• Діон Кассій (223—225)
• Луцій Доміцій Галлікан Папініан (238)

• Map
• Map