Данієле Бове
Данієле Бове (італ. Daniel Bovet) (23 березня 1907, Невшатель — 8 квітня 1992) — італійський фармаколог швейцарського походження. Вроджений есперантист.
| Данієле Бове | |
|---|---|
| італ. Daniel Bovet | |
 | |
| Народився |
23 березня 1907 Невшатель |
| Помер |
8 квітня 1992 (85 років) Рим, Італія[1][2][3] ·злоякісна пухлина |
| Місце проживання | Італія |
| Країна |
.svg.png.webp){kind=small} Італія[4][5] Швейцарія |
| Діяльність | біохімік, нейронауковець, фармаколог, есперантист, лікар, викладач університету, фармацевт, біолог |
| Alma mater | Женевський університет |
| Галузь | Сульфаніламідні препарати і антигістамінні препарати |
| Заклад | університет Сассарі (1964–1971), Римський університет (з 1971) |
| Посада | викладач університету |
| Ступінь | докторський ступінь |
| Членство | Лондонське королівське товариство, Французька академія наук, Американська академія мистецтв і наук і Паризька медична академія |
| Батько | Pierre Bovetd |
| У шлюбі з | Filomena Nittid |
| Родичі | Félix Bovetd |
| Нагороди |
 Нобелівська премія з фізіології або медицини (1957) |
 Данієле Бове у Вікісховищі | |
Біографія
Закінчив медичний факультет університету Женеви у 1929 році; у 1929–1947 роках — асистент Пастерівського інституту у Парижі. У 1947–1964 роках очолював відділ хімієтерапії у Вищому інституті здоров'я у Римі. У 1964–1971 роках професор фармакології в університеті Сассарі (Рим); з 1971року — професор Римського університету.
Основні праці
Основні праці присвячені вивченню залежності між хімічною будовою і фармакологічною дією речовин. Одним із перших розкрив механізми антибактеріальної дії сульфаніламідних препаратів. Встановив закономірності будови курареподібних і антигістамінних сполук, що визначають їх дію.
Нобелівська премія
Нобелівська премія з фізіології або медицини 1957.