Дарко Мацан

1994 року на філософському факультеті Загребського університету здобув диплом за спеціальністю «історія та археологія». Професійно пише твори з 1986 року. Коміксами почав займатися ще у початковій школі, а професійно — під час навчання у виші: у січні 1988 публікує перші сторінки ліцензійного «Тома і Джеррі». Далі серед його численних коротких коміксів: «Колумб» у газеті «Večernji list», «Соломон» — у сараєвській газеті «Nedjelja», «Walter Egg», «Я люблю ТБ», «Пірати» у різних інших тодішніх югославських виданнях, а з 1992 року — «Чорниця» у хорватському дитячому журналі для учнів молодших класів «Синя ластівка» (хорв. Modra lasta).

Одночасно з рисуванням починає писати комічні сценарії для вітчизняних та іноземних видавців. Серед останніх виділяються номінований на премію Ейснера «Грендель Тейлз» (з малюнками хорвата Едвіна Б'юковича) та сценарій у рамках серіалу «Тарзан» (з ілюстраціями ще одного хорватського графіка Ігора Кордея), «Star Wars» «Hellblazer», «Sandman Presents», «Captain America», «Soldier X», «Дональд Дак» i «Міккі Маус». Зі сценаріїв для внутрішнього хорватського ринку варто відзначити «Svebor i Plamena», «Саша», «Комар», «Містер Кіт» та «Dick Long» (останній — у Плейбої). 1995 року здобув дві нагороди «Салону коміксів» у Вінковцях за сценарій, а 2001 був ще раз номінований на Ейснера за оповідання «A Prayer to the Sun» («Молитва до Сонця»). Паралельно з прозовою творчістю Мацан видав десь із сорок оповідань (здебільшого в жанрі наукової фантастики), за які чотири рази нагороджувався премією СФЕРА. Із землячкою Татьяною Ямбришак упорядкував сім збірок хорватської наукової фантастики. Пише романи для дітей, перший із яких — «Книги брешуть!» отримав національну премію ім. Григора Вітеза як найкраща книжка для дітей, а 2008 року здобув премію СФЕРА за роман «Dlakovuk». Редактор журналу коміксів «Q strip».

(список неповний)

Bočko

«Dlakovuk» i премія СФЕРА

• премія СФЕРА (хор.)
• www.darkomacan.com (хор.)