Даріус Васселл

Народився 13 червня 1980 року в місті Бірмінгем. Вихованець футбольної школи клубу «Астон Вілла». Встановив рекорд молодіжної команди клубу, забивши 39 м'ячів в одному сезоні[1].

Даріус Васселл під час виступів за «Манчестер Сіті». 3 травня 2007 року.

Дебютував за дорослу команду в серпні 1998 в грі проти «Міддлсбро», яка закінчилася перемогою 3:1. З 2001 року став регулярно з'являтися на полі. Всього провів в рідній команді сім сезонів, взявши участь у 162 матчах чемпіонату. Крім того, 2001 року виборов з командою титул володаря Кубка Інтертото.

У липні 2005 року за 2 мільйони фунтів був проданий в «Манчестер Сіті»[2]. Перші три сезони регулярно грав в основному складі, але в сезоні 2008/09 перестав з'являтися на полі. Всього відіграв за команду з Манчестера чотири сезони своєї ігрової кар'єри, зігравши у 103 матчах Прем'єр-ліги.

У липні 2009 року на правах вільного агента перейшов в турецький «Анкарагюджю»[3] і протягом сезону 2009/10 провів 22 матчі в Суперлізі.

Протягом 2010—2012 років виступав за «Лестер Сіті». За цей час встиг відіграти за команду з Лестера 44 матчі у Чемпіоншіпі. 29 жовтня 2011 року він отримав серйозну травму коліна в матчі проти «Вест Гем Юнайтед» і вилетів до кінця сезону[4]. Через це 30 червня 2012 року гравцю не було запропоновано новий контракт і він покинув клуб.

Після цього Васселл тривалий час залишався без клубу, поки не заявив про завершення професійної кар'єри 28 січня 2016 року, у віці 35 років[5].

1998 року дебютував у складі юнацької збірної Англії, взяв участь у 5 іграх на юнацькому рівні.

Протягом 1999–2001 років залучався до складу молодіжної збірної Англії. На молодіжному рівні зіграв у 11 офіційних матчах, забив 1 гол.

13 лютого 2002 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Англії в товариській грі проти збірної Нідерландів. Влітку того ж року був включений в зявку на чемпіонат світу 2002 року в Японії і Південній Кореї, на якому зіграв у трьох матчах.

Згодом у складі збірної був учасником чемпіонату Європи 2004 року у Португалії. В матчі чвертьфіналу проти господарів не забив вирішальний післяматчевий пенальті, програвши дуель голкіперу Рікарду, внаслідок чого англійці вилетіли з турніру. Після цього до лав збірної не викликався.

Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала усього 3 роки, провів у формі головної команди країни 22 матчі, забивши 6 голів.