Двірківщина

На місці сучасного села Двірківщина багатий козак Двірко заcнував хутір у 1684 році[1]. Хутір називався за іменем козака-засновника — Двірка, згодом хутір переріс у село, і село почало називатися Двірківщина.

Хутір є на мапі 1868 року як х. Дворків.[2]

У 1911 році на хуторі Двірківщина жило 108 людей (53 чоловічої та 55 жиночої статі)[3]

1912 році на у Двірківщині відкрито початкову школу, яка існувала до 1989 року[4]. Приміщення першої школи збереглося дотепер.

У 1989 році школу реорганізували у восьмирічну і в 1990 році було збудоване нове приміщення середньої школи, у якій навчаютьcя учні із сіл Двірківщина, Воронівщина, село Кайнари та селище Черняхівське.

У Двірківщині і у сусідніх селах, а також у м. Яготин проживають нащадки козаків Яготинської сотні (Дикий, Калита, Розум, Ройко, Рубан, Непорожній, Настенко, Двірко та чимало інших) Переяславського полку.

Окремі роди козаків Яготинської сотні досліджували науковці-українознавці Кривошея В. В., Кривошея І. І.[5].

Село постраждало від колективізації та Голодомору - геноциду радянського уряду проти української нації. На початку 1930-х років входило до складу Пирятинського району Полтавської області. Встановлено 35 імен померлих від голоду односельців, які поховані на місцевому кладовищі. Документального підтвердження про занесення села на «чорну дошку» немає[6].

Опис герба[7]:

Щит розсічено і пересічено, у першому червоному чверть полі перехрещені дві срібні козацькі шаблі, над якими – золотий лицарський хрест. Козацькі шаблі й хрест – згадка про козака Двірка, засновника хутора Двірківщина. У другому золотому чверть полі – чорний крокуючий ворон із піднятими крилами у червоному озброєнні. Ворон – символ хутора Воронівщина, символ життєвої мудрості та довголіття. У другому золотому чверть полі – чорні розірвані кайдани. У четвертому червоному чверть полі – увінчана золотим лицарським хрестом срібна підкова. Підкова з хрестом – елемент герба козацького старшини Черняхівського, засновника хутора Черняхівка.

Щит накладено на бароковий картуш, що увінчаний золотою хлібною короною[8].

• Бойко Іван^{[уточнити]}
• Шевченко Андрій Миколайович — український футболіст, виступав за київське «Динамо», «Мілан» та лондонський «Челсі», головний тренер збірної України з футболу.

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)