Девід Шенберг

Девід Шенберг
англ. David Shoenberg
Народився 4 січня 1911(1911-01-04)[1]
Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер 10 березня 2004(2004-03-10)[1] (93 роки)
Cambridge
Країна  Велика Британія
 Сполучене Королівство
Діяльність фізик
Alma mater Триніті-коледж (Кембридж) і Латимерська вища школаd
Науковий керівник Ернест Резерфорд і Капиця Петро Леонідович
Аспіранти, докторанти Брайан Піппард
Членство Лондонське королівське товариство і Американська академія мистецтв і наук
Батько Isaac Shoenbergd
У шлюбі з Catherine Félicité Fischmann
Нагороди

Девід Шенберг (нар. 4 січня 1911, Санкт-Петербург, Російська імперія — пом. 10 березня 2004, Кембридж, Велика Британія) — британський фізик, нагороджений Орденом Британської імперії, Член Лондонського Королівського Товариства,[2][3]

Біографія

Девід Шенберг був четвертим із п'яти дітей Ісаака Шенберга[4], інженера, піонера радіо та телебачення, та Естер (уродженої Айзенштейн). Він народився в Санкт-Петербурзі, але переїхав до Англії з родиною, коли йому було три роки. Відвідував Латимерську вищу школу. Отримав стипендію в Трініті-коледжі в Кембриджі, де навчався з жовтня 1929 року. Девід спочатку мав намір вивчати математику, але через один рік він перейшов до вивчення фізики. З 1932 працював, як студент-дослідник, займаючись фізикою низьких температур у нещодавно побудованій лабораторії Монда[5] під керівництвом Петра Капиці.[6]

У серпні 1934 р. Петро Капиця поїхав на конференцію до Москви та відвідати батьків, але йому не дозволили повернутися до Англії. Це залишило Шенберга більш-менш самостійним дослідником. Коли напівзбудований зріджувач гелію був закінчений, Шенберг обрав дві теми, які інтересували його все життя: надпровідність та ефект де Гааза-ван Альфена (дГвА).[2]

У Москві була побудована нова лабораторія для П. Л. Капиці, куди Шенберг був запрошений у 1937 році. Він провів там рік, продовжуючи роботу і досягнувши значних успіхів у розумінні ефекту дГвА.[2]

Під час Другої світової війни Шенберг працював над проблемою виявлення мін та створення запалів сповільненої дії (за що він був нагороджений Орденом Британської імперії у 1944 році).[2]

Своїми науковими дослідженнями Девід Шенберг перетворив ефект дГвА на потужний інструмент для розуміння поведінки електронів провідності в металах. Науковий керівник Брайана Піппарда. В. М. Пудалов з Фізичного інституту імені Лебедєва у 2011 опублікував у журналі «Фізика низьких температур» статтю, що вшановує творчість Д. Шенберга,[7]

У березні 1940 року в Кембриджі Девід Шенберг одружився з Кетрін (Кейт) Фелісіте Фішман, яка була на п'ять років старшою. Її сім'я була походженням з Росії, але вона народилася в Бельгії та до шлюбу прийняла британське громадянство. Вона закінчила відділення фізіології в Університетському коледжі Лондона і працювала в Кембриджі над культурою тканин (tissue culture) у Strangeways Research Laboratory та інших місцях. У Шенберга було дві дочки Енн і Джейн, а також син Пітер.

Кейт померла в Кембриджі у 2003 році, у віці 97 років. Девід помер у лікарні Адденбрука 10 березня 2004 р. після інсульту, а 18 березня був кремований у Кембриджі.[8]

Призначення та нагороди

Література
  1. В. Л. Гинзбург. Памяти Дэвида Шенберга
  2. М. И. Каганов. PROFESSOR DAVID SHOENBERG — Давид Исаакович Шёнберг (К 100-летию со дня рождения: из воспоминаний) / Исследования по истории физики и механики: 2011. — ИИЕТ, 2011
  3. Памяти Дэвида Шенберга (1911—2004) Физика низких температур, 2004, Т. 30, № 6, с. 679

Примітки
  1. SNAC — 2010.
  2. B. Pippard (2005). David Shoenberg. 4 January 1911 — 10 March 2004: Elected F.R.S. 1953. Biographical Memoirs of Fellows of the Royal Society 51: 379.
  3. Gilbert Lonzarich, Montu Saxena, Victor Eremenko, Valentina Sirenko. David Shoenberg(1911—2004) To the 100th birthday anniversary. Фізика низьких температур, Том 37, Випуск 1, 2011 С. 3-4.
  4. ШЕНБЕРГ Исаак Юльевич. Личности.
  5. Royal Society Mond Laboratory. Nature: 210–211. 11 лютого 1933.
  6. B. Pippard (2005). David Shoenberg. 4 January 1911 — 10 March 2004: Elected F.R.S. 1953. Biographical Memoirs of Fellows of the Royal Society 51: 379.
  7. Pudalov, V M (January 2011). David Shoenberg and the beauty of quantum oscillations. Low Temperature Physics 37 (1): 12–24. Bibcode:2011LTP....37....8P. doi:10.1063/1.3549164.
  8. Oxford Dictionary of National Biography (online вид.). Oxford University Press. (Необхідна підписка або членство у публічній бібліотеці Сполученого Королівства .)
  9. Professor David Shoenberg. American Academy of Arts & Sciences. Процитовано 26 листопада 2020.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.