День народної єдності

1 листопада (22 жовтня за ст. ст.) 1612-го бійці народного ополчення під проводом Кузьми Мініна і Дмитра Пожарського штурмом взяли Китай-город, гарнізон Речі Посполитої відступив у Кремль. Князь Пожарський вступив у Китай-город з Казанською іконою Божої Матері та присягнувся побудувати храм на згадку про цю перемогу. 5 листопада (26 жовтня за ст. ст.) командування гарнізону інтервентів підписало капітуляцію, випустивши тоді ж із кремля московських бояр і решту знатних осіб. Наступного дня (27 жовтня) гарнізон здався. Наприкінці лютого 1613-го Земський собор обрав новим царем Михайла Федоровича, першого московського царя з династії Романових.

У 1649-му наказом царя Олексія Михайловича день Казанської ікони Божої Матері, 22 жовтня (за ст. ст.), було оголошено державним святом, яке святкувалося впродовж трьох століть аж до 1917-го року.

Згідно з православним церковним календарем у цей день відзначається «Святкування Казанської ікони Божої Матері (на пам'ять позбавлення Москви та Росії від польських інтервентів у 1612-му)», випадає на 22 жовтня за юліанським календарем. Через збільшення за минулі століття різниці між юліанським і григоріанським календарем цей день змістився на 4 листопада. Саме цю дату — 22 жовтня за юліанським календарем, або 4 листопада за григоріанським календарем — обрано як день державного свята.

Безпосередньою причиною введення нового свята стало заплановане урядом скасування святкування 7 листопада, яке у свідомості людей пов'язане з річницею Жовтневої революції 1917 року.

Ідею зробити святковим день 4 листопада як День народної єдності висловила Міжрелігійна рада Росії у вересні 2004-го. Її підтримав думський Комітет з праці та соціальної політики, й ідея, таким чином, набула статусу думської ініціативи.

29 вересня 2004-го Патріарх Московський і всієї Русі Алексій публічно підтримав ініціативу Думи встановити святкування 4 листопада.

	Цей день нагадує нам, як у 1612 році росіяни різних вір і національностей подолали поділ, перемогли грізного ворога та привели країну до стабільного громадянського миру.
— Патріарх Алексій

4 жовтня цю ж ініціативу публічно підтримав перший заступник керівника фракції «Єдина Росія» Валерій Богомолов. В інтерв'ю РІА «Новості» він заявив, що «в 1612 році Росія позбулася польських загарбників, закінчилися „часи смути“».

28 жовтня 2004-го в Саратові на Театральній площі з ініціативи Громадської палати області та Молодіжного парламенту області пройшов багатотисячний мітинг молоді та представників громадських організацій на підтримку курсу реформ, що проводяться Президентом РФ Путіним. У виступах прозвучала підтримка ініціативи встановити святкування 4 листопада як Дня національної єдності, що було внесено до Звернення учасників мітингу до Президента РФ.

	Ми вважаємо, що день трагічного розділення Росії — 7 листопада — не став днем "примирення й порозуміння" <…> [вважаємо, що подальші події] призвели до загибелі мільйонів наших співгромадян, тоді як звільнення Москви від іноземних загарбників у 1612 році об'єднало народ і припинило братовбивче кровопролиття.
— Міжрелігійна рада Росії

На засіданні Думи законопроект було прийнято в першому читанні. Проти виступили комуністи. 27 грудня 2004-го проект було прийнято в третьому читанні, він став законом. 327 депутатів проголосували «за», 104 (всі комуністи) — проти, двоє утрималися.