Депресанти

Депресанти (від лат. depressio, пригнічення) - речовини, що пригнічують, знижують[1] або пригнічують психічне збудження [2], тобто активність центральної нервової [3] та/або дихальної системи [4] навіть якщо це не основний аспект їх активності. При достатніх дозах викликають ослаблення напруги та гальмування[3]. Протилежною дією мають не антидепресанти, як можна було б припустити з назви, а психостимулятори.

Депресанти можуть застосовуватися при тривожному неврозі, генералізованому тривожному розладі, соціофобії, панічних атаках, безсонні, ОКР, конвульсіях та депресії . З причин того, що депресанти можуть викликати зниження кров'яного тиску та серцевого ритму, сонливість, атаксію, седацію, аналгезію, гіповентиляційний синдром, амнезію, когнітивний дефіцит, дисоціацію або ейфорію, а також міорелаксуючу та протиепілептичну дію, вони часто є рецептурними препаратами.