Безсоння

Безсо́ння або нічниця[1] (англ. insomnia) — порушення сну, зумовлене ослабленням гальмівного процесу в корі головного мозку. Є частим симптомом багатьох хвороб.

Безсоння
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 F51.0, G47.0
DiseasesDB 26877
eMedicine med/2698
MeSH D007319

Причини

Функціональне безсоння

Причини, прояви і тривалість безсоння різні. У здорових людей нетривале безсоння можливе після хвилювання, сильного збудження і таке інше. У людей з підвищеною збудливістю нервової системи всяке хвилювання порушує сон більш глибоко і на довший час. Фізіологічними причинами проблем зі сном можуть ставати гормональні зміни, які найчастіше спостерігаються у жінок в післяпологовому і перименопаузальному періодах.

Патологічне безсоння

Тривале, виснажливе безсоння буває при інфекційних, серцевих і багатьох психічних розладах, зокрема при неврозах та депресії. Порушення сну спостерігають при багатьох патологічних станах і хворобах: артритах, алергії, ішемічної хвороби серця, гіпертрофії передміхурової залози, тощо. Достатньо складною є диференціація первинних розладів сну від порушень сну, пов'язаних з психопатологію. Безсоння може бути симптомом тривоги, депресії або панічного розладу.

Фармакологічне безсоння

До порушень сну, що виникають за прямим фармакологічним механізмом, відносять розлади сну, які спричинюють психотропні засоби (антидепресанти, психостимулятори, ноотропні препарати), гіпотензивні препарати, антиаритмічні засоби, гормональні препарати (глюкокортикстероїди, тиреоїдні гормони, прогестерон), деякі антибактерійні препарати (хінолони, сульфаніламіди), гіполіпідемічні засоби (статини, фібрати, холестирамін), антипаркінсоничні препаратами, серцеві глікозиди при їх передозуванні. Порушення сну можуть спричинити очні краплі, що містять бета-блокатори, і краплі в ніс, що мають у своєму складі симпатоміметики. Внаслідок непрямого фармакологічного механізму можуть виникати порушення сну при прийомі діуретиків (у тому числі і внаслідок страху нетримання сечі), протидіабетичних засобів (поліурія, гіпоглікемія, тощо).

Особливості виникнення безсоння у похилому віці

У пацієнтів похилого і старечого віку безсоння може бути пов'язаним:

  • з порушенням засипання (пресомничні порушення); основні причини: нав'язливі неприємні думки, іноді пов'язані з конфліктними ситуаціями, рішенням актуальних проблем тощо;
  • з частими нічними пробудженнями, після яких пацієнт довго не може заснути, і відчуттям «поверхневого», «неглибокого» сну (інтрасомничні порушення);
  • з раннім ранковим пробудженням, відчуттям незадоволеності сном, «розбитістю», зниженням працездатності в найближчий період після пробудження (постсомничні порушення).

Причиною безсоння в літньому й старечому віці може стати:

  • емоційний і фізичний стрес, невроз;
  • психічні розлади;
  • вживання психотропних препаратів, алкоголю;
  • інтоксикація, соматичні, неврологічні, ендокринно-обмінні захворювання;
  • синдроми, які виникають у сні (синдром «апное уві сні», рухові розлади в сні);
  • больовий синдром;
  • зовнішні несприятливі умови (шум, вологість тощо), робота змінна, зміна поясів часу, порушення гігієни сну;
  • комбіновані причини.

Дуже часто розлади сну в літньому й старечому віці є симптомом депресивних станів різного генезу, як ендогенних, так і невротичних, судинних. При цьому навіть неглибокі депресії (легкого і помірного ступеня вираженості), як правило, супроводжуються диссомнією. Депресивні хворі з порушенням сну скаржаться, як правило, на безсоння, при розпитуванні виявляються як труднощі засинання, так і характерні ранні пробудження з неможливістю знову заснути, тривожне занепокоєння при нічному пробудженні, обтяжливий душевний стан в ранні ранкові години. Саме депресивним хворим властива відсутність почуття сну, нерідко формується нав'язливий страх перед початком ночі і безсонням.

Попри важливість емоційних змін в осіб похилого і старечого віку, а також вплив ятрогенних факторів, у пізньому віці найчастіше визнається мультифакторна природа порушень сну, тобто взаємодія психосоціальних, медичних і психогенних факторів у поєднанні з органічною мозковою дисфункцією. Однак сучасна систематика порушень сну передбачає їх підрозділ на первинні та вторинні: (1) до первинних порушень сну у літніх відносяться нічний міоклонус, нічне занепокоєння ніг і нічне апное (з затримкою дихання уві сні і подальшим пробудженням); (2) вторинні порушення сну обумовлені соматичними захворюваннями, неврологічними порушеннями, психічними розладами, коли диссомничні розлади є симптомом цих захворювань.

Лікування

Лікування безсоння: усунення основного захворювання, застосування заспокійливих засобів, снодійно-седативних засобів, водних процедур та ін. У здорових людей сон звичайно відновлюється без усяких ліків, особливо після усунення причини безсоння. У хворих на неврози відновленню сну сприяє додатковий відпочинок, прогулянки перед сном, водні процедури (наприклад, хвойні ванни), дієтичне харчування та приймання невеликих доз брому з кофеїном. У тяжких випадках доводиться застосовувати також снодійні засоби (нітразепам — еуноктин, радедорм, етамінал-натрій та ін.). Серед медикаментів для лікування безсоння спричинених неврозом використовують седативні антидепресанти тразодон, амітриптилін, доксепін, мансерин, міртазапін, триміпрамін та невеликі дози седативних нейролептиків як оланзепін, сероквель тощо. Антигістамінні засоби як, наприклад, дифенгідрамін є ефективними засобами у боротьбі з безсонням.[2]

Безсоння в традиційних слов'янських віруваннях

Українці традиційно вважали безсоння станом чи хворобою, які приписують впливові нечистої сили, передусім жіночим демонічним істотам. На Галичині вірили, що безсоння у жіночій подобі ходить уночі, коли місяць уповні, або у переддень Андрія, нападаючи на малих дітей.

Безперервний плач дитини вночі був для білорусів свідченням того, що нічниці відвідали дім.

В Україні та Білорусі вважали, що відьми можуть наслати на дитину крикси і плакси. Відомо, що заєць спить з відкритими очима. Через те вагітній не можна їсти м'ясо зайця. Відома і табуїстична назва зайця — сплюх, причому наслідок порушення табу пояснюється по-різному: домашні будуть спати з відкритими очима або взагалі не матимуть сну.

Поляки не згадують про зайця в той час, коли дитина просинається, в іншому випадку її сон буде коротким, як у зайця. Рання фіксація цих уявлень є у «Каталозі магії Рудольфа» XIII ст. із Верхньої Силезії, де місцеві жінки засуджуються, зокрема, за те, що кладуть у колиску дитини заячі вуха для спокійного сну.

З безсонням пов'язані також уявлення про хробаків. Чорному волохатому хробаку, якого називають нічницею, білоруси приписують властивості викликати дитяче безсоння. Якщо він проповзе під колискою, дитина втратить сон і буде кричати вночі. Поляки інколи лікують безсоння за допомогою павутиння. Один чоловік збирає павутиння з усіх кутків хати, а інший запитує, зазираючи в кожен куток: «Що ти там шукаєш?» — «Сон (ім'я дитини)», — відповідає той. Назбиравши павутиння, кладуть його в колиску під голову дитини.

Кістка із голови коропа, що, як і лобова кістка щуки, має форму хреста, також використовується у магічних цілях. Болгари пришивають цю кістку до шапочки немовляти як оберіг від дурного ока, знахарки лікують нею дитяче безсоння і нічний крик.

Див. також

Примітки

Література

Посилання

Зовнішні відеофайли
1. Що є причиною безсоння // Канал «Цікава наука» на YouTube, 28 січня 2020.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.