Дерипаска Олег Володимирович

Народився 2 січня 1968 року в Дзержинську Нижньогородської області в родині батьків з Кубані. Виріс в Усть-Лабінську, Краснодарський край.

У 1988 році поступив на фізичний факультет МДУ ім. М. Ломоносова, де вчився відмінно, а в 1996 році закінчив Російську економічну академію ім. Р. Плеханова.

Після навчання в університеті Дерипаска організував невеликий бізнес з торгівлі металами, весь прибуток якого йшов на покупку акцій Саяногорського алюмінієвого заводу (Республіка Хакасія). Вже через рік, 26-річний Олег Дерипаска став його генеральним директором.

У 1997 році Дерипаска ініціював створення однієї з перших промислових компаній в Росії — групи «Сибірський алюміній» (у 2001 році перейменована в «Базовий Елемент»), яка через три роки вже увійшла до десятки провідних світових виробників продукції з алюмінію. У 2000 році Олег Дерипаска призначений генеральним директором компанії «Російський алюміній».

За свідченням Іскандера Махмудова, ділового партнера Дерипаски, останній, принаймні з кінця 1990-х, був агентом ФСБ, підписавши відповідні папери про згоду працювати на цю організацію. Згоду на співпрацю він змушений був дати через чинення на нього тиску та погроз із боку уряду і ФСБ відібрати бізнес. Такі самі папери підписав і сам Іскандер Махмудов. Згодом Дерипаска по лінії Кремля/ФСБ стане куратором Пола Манафорта — радника президента України Віктора Януковича та майбутнього керівника передвиборчої президентської кампанії Дональда Трампа.[9]

У портфелі групи «Базовий Елемент», очолюваною Олегом Дерипаскою, флагмани російської економіки. Сюди входять: «ГАЗ» (другий найбільший в Росії автовиробник), «Інгосстрах» (найстаріша і найбільша в країні страхова компанія), «Євросибенерго» (управляє бізнесом двох найбільших в Сибіру виробників енергії), «Главмосстрой» (найбільший будівельний холдинг Москви і Московської області), банк «Союз» (входить в 30 найбільших російських банків по величині активів).

Олег Дерипаска — віце-президент Російського союзу промисловців і підприємців, голова правління Російського національного комітету Міжнародної торгової палати, входить в Раду з конкурентоспроможності і підприємництва при Уряді РФ. Він також є членом Опікунської ради Фонду сприяння вітчизняній науці, Державного академічного Великого театру, шкіл бізнесу Московського і Петербурзького державних університетів.

6 квітня 2018 року включений до списку санкцій США в числі 17 урядовців та 7 бізнесменів з Росії[10]. Курс акцій компаній Дерипаски сильно впав (також впав курс російського рубля).[11] Дерипаска оголосив, що одна з його головних компаній — Русал, можливо, оголосить дефолт. За кілька днів мільярдер втратив близько 20 % статків — 1,6 млрд доларів.[12]

28 січня 2019 року США зняли санкції з «Русала», En+ Group і «Євросібенерго», проте сам Дерипаска залишився під санкціями[13].

Дерибаска надавав у користування свої елітні яхти, літаки та віли російським топ-чиновникам. Серед них — заступник голови уряду Російської Федерації Сергій Приходько та голова МЗС Росії Сергій Лавров.[14]

25 липня 2020 року займав 908-е місце в світі в рейтингу Forbes зі статками 3 млрд доларів США.[15]

У 1999 році Олег Дерипаска був нагороджений Орденом Дружби. За підсумками 1999, 2006 і 2007 рр. газетою «Відомості», яку до 2015 року видавали «The Wall Street Journal» і «Financial Times», оголошений «Підприємцем року». У 2006 і 2007 рр. також визнаний найбагатшим росіянином, ставши лідером рейтингу, що проводиться журналом «Фінанс» — «500 найбагатших людей Росії».

Із 2001 по 2018 рік був у шлюбі з Поліною Дерипаскою (Юмашевою), у них народилося двоє дітей, Петро (2001) і Марина (2003).[16][17] Після скандалу із Настею Рибкою розлучився із дружиною.

• Настя Рибка

• Олег Владимирович Дерипаска^{[недоступне посилання з липня 2019]}