Десять заповідей (фільм, 1956)

Євреї перебувають в єгипетському рабстві вже чотириста років. Побоюючись можливого бунту через збільшення кількості єврейського населення, фараон Рамзес І наказує вбити усіх єврейських хлопчиків-первістків. Для уникнення такої ж долі для свого сина, молода єврейка Йохаведа кладе немовля у кошик і відпускає у плавання по водах Ніла. Хлопчика рятує дочка фараона — бездітна вдова Біфія, яка нарекла його Мойсеєм, тобто «вийнятим з води», і виховала, як свого сина при дворі її брата — фараона Сеті І.

З роками Мойсей став хоробрим воїном, талановитим будівником, милосердним до підданих принцом, чим завоював прихильність фараона Сеті, а також кохання прекрасної царівни Нефертірі. Сеті майже оголосив Мойсея своїм спадкоємцем, а Нефертірі готується до весілля з ним. Але рідний син Сеті, підступний принц Рамзес, не збирається віддавати кузену трон і Нефертірі, в яку він також закоханий. За допомогою продажного шпигуна Дафана, Рамзес дізнається, що Мойсей — єврей, і викриває його перед батьком. На Мойсея чекає страта: не тільки через єврейське походження, а й через вбивство головного наглядача за рабами. Однак розважливий Рамзес вигадує для Мойсея витонченнішу розправу: він відпускає його блукати в пустелі, щоб той, або загинув там, або жив, як нікчемний вигнанець. Ледь не померши від голоду і спраги, Мойсей все ж знаходить прихисток у мадіамського священика, який, бачачи мужність і розум колишнього принца, видає за нього свою старшу дочку, Сепфору. Протягом наступних кількох років, Мойсей веде мирне життя зі своєю дружиною і сином, поки одного разу, піднявшись на гору Синай до неопалимої купини, не почув голос Господа, який наказував йому повернутися до Єгипту і вивести свій народ з рабства.

В Єгипті на той час, після смерті Сеті I, правив Рамзес II, який одружився з царівною Нефертірі і також мав з нею сина. Перша спроба Мойсея здобути євреям свободу провалилася: Рамзес тільки посміявся, а в покарання за зухвалість наказав рабам виготовляти цеглу без соломи. У відповідь, Господь опустив на Єгипет Кари: криваву воду, сарану, мошок, град, темряву та ін. Під натиском своїх радників, Рамзес вирішує відпустити юдеїв, але Нефертірі, яка досі плекала надію повернути кохання Мойсея, підбурила свого чоловіка не робити цього, бо ж, відпустивши рабів, він занапастить своє царство. Тому, після чергового візиту Мойсея, роззлючений Рамзес видає указ: до ранку всі єврейські первістки мають загинути. Нефертірі ж, почувши це і не бажаючи бути причетною до смерті Мойсеєвого сина, відправляє хлопчика разом з Сепфорою додому. Вона певна, що цей благородний вчинок прихилить до неї серце її колишнього коханого. Однак Мойсей, довідавшись про плани Рамзеса, сповіщає Нефертірі, що загинуть не єврейські первістки, а єгипетські, починаючи з первістка фараона. У відчайдушній спробі врятувати життя єдиного сина, Рамзес нарешті відпускає єврейський народ, але принц все одно помирає. Десятки тисяч євреїв, взявши у єгиптян золото й інші коштовності, на чолі з Мойсеєм покидають Єгипет, щоб віднайти щастя в Землі Обітованій.

Вбитий горем Рамзес готовий змиритися з поразкою, але Нефертірі вимагає, щоб він помстився Мойсею. Рамзес збирає армію і вирушає навздогін втікачам. Діставшись Червоного моря, євреї помічають погоню за ними єгипетських колісниць і починають панікувати. Тоді Мойсей звертається з молитвою до Бога, і води моря розступаються перед юдеями. Колишні раби вільно проходять по дну Червоного моря. Коли ж дном моря поїхали колісниці єпиптян, хвилі затопили їх, знищивши військо Рамзеса. Сам же Рамзес, який був свідком цих чудес, повертається до Нефертірі і визнає, що Бог Мойсея — Істинний Бог.

Мойсей з євреями благополучно дісталися гори Синай, де Мойсей отримав від Бога скрижалі з Десятьма Заповідями. Проте, протягом сорока днів, що їх Мойсей провів на горі у пості і молитвах, народ почав сумніватися в ньому, розбестився і створив Золотого Тельця для поклоніння. Побачивши це, Мойсей розбив перші скрижалі, знищивши Тельця і підбурювачів народу. У покарання за це, жоден єврей, старший двадцяти років, не міг ступити в Землю Обітовану, тому Мойсей водив своїх людей пустелею наступні сорок років, поки покоління рабів не вимерло. У фіналі фільму, виконавши свою місію і привівши юдеїв в Землю Обітовану, Мойсей вирушає в останню путь — до Господа Бога.

• Чарлтон Гестон — Мойсей
• Юл Бріннер — Рамзес II
• Енн Бакстер — Нефертарі
• Едвард Робінсон — Датан
• Івонн де Карло — Сепфора
• Марта Скотт — Йохевед
• Джон Дерек — Ісус Навин
• Дебра Пейдж — Лілія
• Ніна Фох — Біфія
• Вінсент Прайс — Бака
• Джон Керрадайн — Аарон
• Джудіт Андерсон — Мемнет

Юл Бріннер в ролі фараона Рамзеса II

• 1957 — Премія Оскар
  • Найкращі візуальні ефекти
• Номінації на премію Оскар
  • Найкраща робота художника-постановника
  • Найкраща операторська робота
  • Найкращий фільм року
  • Найкращий дизайн костюмів
  • Найкращий монтаж
  • Найкращий звук
• 1957 — номінація на премію «Золотий Глобус»
  • Найкращий актор (Чарльтон Хестон)
• 1956 — Премія Національної ради кінокритиків США
  • Найкращий актор (Юл Бріннер)

• Спочатку роль Нефертірі мала грати Одрі Гепберн, але Сесіл Де Мілль вважав, що вона занадто худа для цього. Тоді роль Нефертірі перейшла до Енн Бакстер, яка проходила проби на роль Сепфори.
• З 1973 року американський телеканал АВС щорічно показує «Десять заповідей» на Пасху.
• На відміну від більшості класичних фільмів «Десять заповідей» закінчуються не традиційним «The End», а ключовою фразою цього фільму — «So it was written, so it shall be done».

• огляд і критика фільму на сайті^{[недоступне посилання з квітня 2019]} variety