Джавадов Іскандер Джавад-огли

Іскандер Джавадов народився в Баку. Спочатку він займався борьтьбою, боксом, гімнастикою. Футболом розпочав займатися пізно, в 14 років, хоча до цього активно грав у вуличний футбол. Після закінчення ДЮСШ Іскандера не взяли до команди вищої ліги СРСР «Нефтчі» з Баку у зв'язку з тим, що там уже грав його старший брат Фізулі[2], і тому в 1975 році футболіст розпочав виступи в команді другої ліги «Хазар» із Сумгаїта, а в 1976 році став гравцем іншої команди другої ліги «Автомобіліст» з Баку. У 1977 році новий головний тренер «Нефтчі» Геннадій Бондаренко вирішив залучити до бакинської команди молодих футболістів, й у команді з'явились Іскандер Джавадов, Ігор Пономарьов, Самедага Шихларов, Асім Худієв. Іскандер Джавадов швидко став лідером нападу бакинської команди, й у 1979 році його обрали капітаном команди.[3] Іскандер Джавадов відрізнявся на полі технічністю, і низка провідних радянських команд бажали бачити футболіста у своєму складі, та й сам Джавадов хотів перейти до іншого клубу, оскільки з «Нефтчі» майже нереально було отримати виклик до збірної СРСР. У середині 1982 року Іскандер Джавадов став гравцем московського «Динамо». Проте Спортивний комітет СРСР тривалий час не давав дозволу на перехід, та й футболісту з іншого міста важко було адаптуватися в московській команді, тому в 1982 році Джавадов зіграв лише 2 матчі в Кубку УЄФА, а в 1983 році зіграв лише 4 матчі в чемпіонаті СРСР, та вирішив повернутися до бакинського клубу. Проте на заваді цьому стало керівництво МВС СРСР, якому підпорядковувались усі команди «Динамо», та яке хотіло бачити Джавадова у своїй підвідомчій команді, й лише за втручання тодішнього члена Політбюро ЦК КПРС Гейдара Алієва футболісту вдалось повернутися до «Нефтчі».[4][2][1] Після повернення до бакинської команди Джавадов повернув собі звання лідера команди, та одного з кращих її бомбардирів, та грав у її складі до кінця 1988 року, коли новий головний тренер Юрій Кузнецов вирішив омолодити команду, та відрахував із команди кількох її ведучих футболістів.[4] На початку 1989 року Іскандер Джавадов став гравцем команди другої ліги «Кяпаз» з Кіровабада, а з середини 1989 року грав у команді першої ліги «Ністру» з Кишинева, після чого завершив виступи на футбольних полях у зв'язку із травмою хребта.[1][4][3]

Після завершення виступів на футбольних полях Іскандер Джавадов тривалий час працював у органах прокуратури Азербайджану, обирався віце-президентом асоціації ветеранів клубу «Нефтчі». У 2005 році Джавадова обрали членом виконкому Асоціації футбольних федерацій Азербайджану.[1] Проте вже в 2006 році Іскандера Джавадова усунули з посади члена виконкому за вислови в адрес президента азербайджанської футбольної асоціації Раміза Мірзоєва та головного тренера національної збірної Шахіна Дінієва.[4] У 2008 році Джавадова обрали президентом асоціації футбольних федерацій регіонів Азербайджану.[1]

Братом Іскандера Джавадова є інший колишній гравець бакинського «Нефтчі» Фізулі Джавадов.[5] Племінник Іскандера Джавадова, Вагіф Джавадов, також є футболістом. який грав також і за національну збірну Азербайджану.[6]

У 2006 році президент Азербайджану Ільхам Алієв нагородив Іскандера Джавадова Орденом «Слава».[1][4]

У 2016 році в Баку вийшла друком книга «№ 11 Искендер Джавадов» російською та азербайджанською мовами, в якій описується біографія Іскандера Джавадова.[7][1]

• Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
• Іскандер Джавадов на сайті ФК «Динамо» (Москва) (рос.)
• Джавадов Искандер Джавад оглы (рос.)