Джеймс Деммел

Джеймс Уелдон Деммел (нар. 1955 року) — американський математик та інформатик, доктор технічних наук, Заслужений професор математики і комп'ютерних наук в університеті Каліфорнії, Берклі.

Джеймс Деммел
Народився 19 жовтня 1955(1955-10-19) (66 років)
Піттсбург, Пенсільванія, США
Країна  США
Діяльність математик, інформатик, інженер, викладач університету
Alma mater Каліфорнійський технологічний інститут і Університет Каліфорнії (Берклі)
Галузь математик
Заклад Нью-Йоркський університет і Університет Каліфорнії (Берклі)
Науковий керівник Кехен Вільям Мортон
Аспіранти, докторанти Huan Rend[1], Plamen Stefanov Koevd[1], Tzu-Yi Chend[1], David Thomas Blackstond[1], Jiawang Nied[1], Richard Wilson Vuducd[1], Mark Hoemmend[1], David Samuel Bindeld[1], Grey Ballardd[1], Edward Jason Riedyd[1], Erin Carsond[1], Michael Andersond[1], Narayanan Sundaramd[1], David Garmired[1], Aditya Devarakondad[1], Sherry Lid і Edgar Solomonikd[2]
Членство Американське математичне товариство, Інститут інженерів з електротехніки та електроніки, Національна академія наук США, Національна інженерна академія США, Association for Computing Machinery, Американська академія мистецтв і наук і Society for Industrial and Applied Mathematics[3]
Нагороди

Премія Канеллакіса (2014)

James H. Wilkinson Prize in Numerical Analysis and Scientific Computingd (1993)

Sidney Fernbach Awardd (2010)

Дійсний член ACMd

член IEEEd

член Американського математичного товаристваd

Leslie Fox Prize for Numerical Analysisd (1986)

Fellow of the Society for Industrial and Applied Mathematicsd (2009)

Householder Prized (1984)

Особ. сторінка cs.berkeley.edu/~demmel/
 Джеймс Деммел у Вікісховищі

Навчання

Джеймс Деммель здобув ступінь бакалавра в Каліфорнійському технологічному інституті, який закінчив у 1975 році за спеціальністю математика. У 1983 році він отримав ступінь доктора філософії (Ph.D.) в галузі комп'ютерних наук в Каліфорнійському університеті в Берклі під керівництвом Вільяма Кехена. Тема його дисертації Жорданова нормальна форма чисельного аналітика (A Numerical Analyst's Jordan Canonical Form).[4] Після шести років роботи в Нью-Йоркському університеті він переїхав до Берклі в 1990 році.

Наукова діяльність

Джеймс Деммель відомий за його доробком до LAPACK — бібліотеки підпрограм для числової лінійної алгебри, та загалом, за дослідження в галузі чисельних алгоритмів поєднуючи математичну строгість із високоефективними реалізаціями. «Prometheus», паралельний багатогалузевий розв'язувач кінцевих елементів (СЕ) написаний Деммелем, Марком Адамсом та Робертом Тейлором, виграв премію Карла Бенца на Конференції АСМ/ІЕЕЕ з суперкомп'ютерів 1999 року та премію Гордона Белла для Адамса та його співробітників на тій же конференції в 2004 році.[5]

Нагороди та премії

Джеймс Деммель був обраний членом Національної інженерної академії в 1999 році,[6] членом Асоціації обчислювальної техніки в 1999 році та увійшов до складу Інституту інженерів з електротехніки та електроніки (IEEЕ) в 2001 році. Також він став співробітником SIAM у 2009 році і членом Національної академії наук США в 2011 році.[7][8]

Джеймс Деммель був одним з двох вчених удостоєних у 1986 році Премії Леслі Фокса за чисельний аналіз.[9] у 1993 році Деммель виграв премію Джеймса Вілкінсона у галузі чисельного аналізу і наукових обчислень, а в 2010 році він здобув премію IEEE Sidney Fernbach Award «за наукове лідерство у створенні адаптивного, інноваційного та високопродуктивного програмного забезпечення з лінійної алгебри».[10][11]

У 2012 році він став стипендіатом Американського математичного товариства.[12] Він також отримав премію ім. Чарльза Беббіджа від IEEE у 2013 році.

Особисте життя

Джеймс Деммель одружений на Кетрін Елік, яка також є директором-помічником лабораторії обчислювальної техніки в Каліфорнійському університеті в Берклі,[13] та співробітником ACM і професором електротехніки та комп'ютерних наук в Національній лабораторії імені Лоренса в Берклі.[14]

Примітки
  1. Математична генеалогія — 1997.
  2. https://aspire.eecs.berkeley.edu/publication/probably-efficient-algorithms-for-numerical-tensor-algebra/
  3. https://www.siam.org/prizes-recognition/fellows-program/all-siam-fellows?page=1
  4. Джеймс Деммел(англ.) в проєкті «Математична генеалогія»..
  5. Supercomputing 2004 Awards Архівовано 4 лютого 2009 у Wayback Machine., retrieved 2011-05-04.(англ.)
  6. NAE Elects New Members Архівовано 28 квітня 2018 у Wayback Machine., SIAM, May 22, 1999.
  7. Bashor, Jon (3 травня 2011). Berkeley's James Demmel Elected to National Academy of Sciences. Lawrence Berkeley National Laboratory. Архів оригіналу за 6 червня 2011. Процитовано 6 червня 2011.
  8. Members and Foreign Associates Elected Архівовано 2011-05-07 у Wayback Machine., National Academy of Sciences, May 3, 2011.(англ.)
  9. Past prizewinners Архівовано 2011-05-22 у Wayback Machine., 13th Leslie Fox Prize for Numerical Analysis, June 22, 2007.
  10. UC Berkeley Professor James Demmel Receives 2010 IEEE Computer Society Sidney Fernbach Award Архівовано 2011-06-04 у Wayback Machine., HPCwire, September 30, 2010.
  11. James W. Demmel, 2010 Sidney Fernbach Award Recipient Архівовано 30 травня 2013 у Wayback Machine., IEEE Computer Society, retrieved 2011-05-04.(англ.)
  12. List of Fellows of the American Mathematical Society, retrieved 2012-11-10.
  13. Wong, Patty (14 лютого 2002). Faculty Couples Keep Love Alive at Work. The Daily Californian..
  14. , Lawrence Berkeley National Laboratory, retrieved 2014-10-13.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.