Премія Канеллакіса

Премія Паріса Канеллакіса за теоретичні та практичні досягнення (англ. Paris Kanellakis Theory and Practice Award) — щорічна наукова премія Асоціації обчислювальної техніки (АСМ), що вручається за особливі теоретичні досягнення, які мали значний вплив на практичний розвиток інформаційних технологій [1].

Премія Канеллакіса
англ. Paris Kanellakis Theory and Practice Award
Країна  США
Тип нагорода
Вручає: Association for Computing Machinery
Підстава За особливі теоретичні досягнення, що зробили значний вплив на практичний розвиток інформаційних технологій
Статус вручається щорічно
На честь: Паріс Канеллакіс
Нагородження
Параметри Грошова винагорода у $10000
Засновано: 1996
Нагороджені:
Категорія:Лауреати премії Канеллакіса (33)
Черговість
Сайт awards.acm.org/kanellakis

Історія

Заснована у 1996 році в пам'ять про Паріса Канеллакіса — грецько-американського вченого в галузі інформатики, що загинув разом з родиною в авіакатастрофі в американському штаті Колумбія в 1995 році[2].

Нагорода

Лауреатам вручається грошова премія у розмірі $10 тис., яка надається щорічно батьками Паріса Канеллакіса та декількома тематичними групами Асоціації обчислювальної техніки SIGACT, SIGDA, SIGMOD та SIGPLAN[3], а також індивідуальними спонсорськими програмами[1].

Нагороджені
Рік Лауреат Обґрунтування нагороди
1996 Леонард Макс Адлеман, Вітфілд Діффі, Мартін Геллман, Ральф Чарльз Меркле, Рональд Лінн Рівест та Аді Шамір «За концепцію і першу ефективну реалізацію криптосистем з відкритим ключем»[4].
1997 Авраам Лемпель та Яков Зів «За свою новаторську роботу зі стиснення даних, що призвело до їх алгоритму LZ77, який „забезпечує найкращий ступінь стиснення без втрат досягнутий за допомогою кодерів кінцевих станів“, і „його можна знайти практично на кожному сучасному комп'ютері“»[5].
1998 Рендел Брайнт, Едмунд Кларк, Ернест Аллен Емерсон та Кеннет Л. Макміллан «за метод автоматичної формальної верифікації систем, широко використовуваний у виробництві комп'ютерів»[6].
1999 Деніел Слітор та Роберт Андре Тар'ян «за структуру розширюваного дерева — одну з найбільш широко використовуваних структур даних, винайдених в останні 20 років»[7].
2000 Нарендра Кармаркар «За „теоретичну роботу з розробки методу внутрішньої точки для лінійного програмування, який доказово працює в поліноміальному часі, а також за його реалізацію, що припускає, що методи внутрішньої точки можуть бути ефективними для лінійного програмування як на практиці, так і в теорії“»[8].
2001 Юджін Маєрс «за внесок у розшифровку геному людини, повного складу генів ДНК»[9].
2002 Петр Франашек «за плідний внесок у теорію і практику кодування 8-бітних послідовностей в 10-бітові»[10].
2003 Ґері Міллер, Міхаель Ошер Рабін, Роберт Соловей та Фолькер Штрассен «за внесок у практичну реалізацію криптографії та демонстрацію можливостей імовірнісних алгоритмів перевірки простоти — Соловея — Штрассена і Міллера — Рабіна»[11].
2004 Йоав Фройнд та Роберт Шапіро «за розробку і впровадження алгоритму машинного навчання AdaBoost, який значно знижує помилку розпізнавання при аналізі даних, фільтрації електронної пошти, оптичному розпізнаванні символів та в інших додатках»[12].
2005 Джерард Гольцманн, Роберт Куршан, Моше Варді та П'єр Вольпе «За внесок в інструментарій формальної верифікації програмного та апаратного забезпечення комп'ютерів»[13].
2006 Роберт Брайтон «за інноваційний внесок у синтез логіки електронних систем, який прискорив проектування в EDA — індустрії»[14].
2007 Бруно Бухбергер «за алгоритм побудови базису Грьобнера, який грає ключову роль в системі комп'ютерної алгебри та широко використовується в науці і техніці»[15].
2008 Корінна Кортес та Володимир Вапник "за розроблення високоефективного алгоритму розпізнавання за допомогою методу опорних векторів (SVM), набір відповідних контрольованих методів навчання з учителем, що використовуються для класифікації та регресії даних, який є «одним із найбільш часто використовуваних алгоритмів у машинному навчанні і широко застосовується для медичної діагностики, прогнозування погоди та виявлення вторгнень серед багатьох інших практичних застосувань»[16].
2009 Міхір Белларе та Філліп Рогауей «за розробку систем доказової безпеки, високоякісної і недорогої криптографії — ключового компонента безпеки Інтернету»[17].
2010 Курт Мельгорн «за фундаментальний внесок у розробку алгоритмів, що склали основу бібліотеки LEDA (Library of Efficient Data types and Algorithms)»[18].
2011 Ханан Самет «за дослідження задач сортування дерева квадрантів та інших багатовимірних просторових структур даних»[19].
2012 Андрей Бродер, Мозес Чарикар та Пьотр Індик "за новаторську роботу з локального хешування, яка мала великий вплив у багатьох галузях інформатики, включаючи комп'ютерний зір, бази даних, інформаційний пошук, машинне навчання та обробку сигналів[20].
2013 Роберт Блюмоф та Чарльз Ерік Лейзерсон «за внесок у паралельні та розподілені обчислення, включаючи алгоритм планування завдань та Cilk»[21].
2014 Джеймс Деммел «за роботу над бібліотеками лінійної алгебри, в тому числі LAPACK»[22].
2015 Майкл Лабі «за вклад у коди корекції помилок»[23].
2016 Амос Фіат та Моні Наор «За новаторський внесок для відстеження широкомовного шифрування та піратства, закладення основ сучасного захисту авторських прав Blu-ray дисків та інших засобів масової інформації»[24][25].
2017 Скотт Шенкер За "новаторський внесок у чесні черги комутації пакетів у мережах, що спричинило суттєвий вплив на сучасну практику комп'ютерних комунікацій[26].
2018 Певзнер Павло Аркадійович За "новаторський внесок у теорію, проектування та реалізацію алгоритмів реконструкції послідовностей та їх застосування у збірці геномів[27].
2019 Нога Алон, Пилип Гібонс, Йоші Матіас, Маріо Жегеді За "проведену роботу з основ потокових алгоритмів та їх застосування до широкомасштабної аналітики даних[28].

Примітки
  1. Paris Kanellakis Theory and Practice Award. ACM. Архів оригіналу за 17 березня 2013. Процитовано 8 квітня 2018.
  2. ACM Paris Kanellakis Award. Conduit (Brown CS Dept) 5 (1): 4. 1996.
  3. ACM SIGs: SIG Project Fund (SPF). ACM. Архів оригіналу за 17 березня 2013. Процитовано 8 квітня 2018.
  4. The first Paris Kanellakis Theory and Practice Award goes to founders of public key cryptography (прес-реліз). ACM. 12 лютого 1997. Архів оригіналу за 11 лютого 2012. Процитовано 14 лютого 2021.
  5. The ACM Paris Kanellakis Theory and Practice Award goes to pioneers in data compression (прес-реліз). ACM. 26 березня 1998. Архів оригіналу за 11 лютого 2012. Процитовано 12 грудня 2012.
  6. ACM bestows Kanellakis Award for development of 'symbolic model checking,' used in testing computer system designs (прес-реліз). ACM. 26 березня 1999. Архів оригіналу за 5 червня 2011. Процитовано 12 грудня 2012.
  7. ACM Paris Kanellakis Theory and Practice Award 1999. ACM. Процитовано 22 листопада 2017.
  8. Interior point (прес-реліз). ACM. 2000. Архів оригіналу за 2 квітня 2012. Процитовано 12 грудня 2012.
  9. ACM honors developer of key software for sequencing the human genome (прес-реліз). ACM. 22 січня 2002. Архів оригіналу за 11 лютого 2012. Процитовано 12 грудня 2012.
  10. ACM honors Peter Franaszek for contributions to data encoding (прес-реліз). ACM. 21 травня 2003. Архів оригіналу за 11 лютого 2012. Процитовано 12 грудня 2012.
  11. ACM honors creators of methods to improve cryptography (прес-реліз). ACM. 24 травня 2004. Архів оригіналу за 11 лютого 2012. Процитовано 12 грудня 2012.
  12. ACM Paris Kanellakis Theory and Practice Award 2004. ACM. Процитовано 22 листопада 2017.
  13. ACM honors creators of verification tools for software, hardware (прес-реліз). ACM. 15 березня 2006. Процитовано 12 грудня 2012.
  14. ACM honors electronic design automation technologies pioneer (прес-реліз). ACM. 29 березня 2007. Архів оригіналу за 2 грудня 2012. Процитовано 12 грудня 2012.
  15. ACM Kanellakis Award honors innovator of automated tools for mathematics (прес-реліз). ACM. 13 травня 2008. Архів оригіналу за 2 травня 2013. Процитовано 12 грудня 2012.
  16. ACM awards recognize innovators in computer science (прес-реліз). ACM. 17 березня 2009. Архів оригіналу за 2 травня 2013. Процитовано 12 грудня 2012.
  17. ACM awards recognize computer scientists for innovations that have real world impact (прес-реліз). ACM. 30 березня 2010. Архів оригіналу за 2 грудня 2012. Процитовано 12 грудня 2012.
  18. ACM honors computing innovators for advances in research, commerce and education (прес-реліз). ACM. 6 квітня 2011. Архів оригіналу за 2 травня 2013. Процитовано 12 грудня 2012.
  19. ACM honors computing innovators for advances in research, education, and industry (прес-реліз). ACM. 26 квітня 2012. Архів оригіналу за 2 травня 2013. Процитовано 12 грудня 2012.
  20. ACM Paris Kanellakis Theory and Practice Award 2012. ACM. Архів оригіналу за 17 березня 2013. Процитовано 5 травня 2013.
  21. ACM Paris Kanellakis Theory and Practice Award 2013. ACM. Процитовано 22 листопада 2017.
  22. ACM Paris Kanellakis Theory and Practice Award 2014. ACM. Процитовано 17 липня 2015.
  23. ACM Paris Kanellakis Theory and Practice Award 2015. ACM. Процитовано 29 квітня 2016.
  24. ACM Paris Kanellakis Theory and Practice Award 2016. ACM. Процитовано 22 листопада 2017.
  25. ACM Honors Eminent Researchers for Technical Innovations: 2016 Recipients Made Contributions in Areas Including Big Data Analysis, Computer Vision, and Encryption. ACM. Процитовано 14 лютого 2021.
  26. ACM Paris Kanellakis Theory and Practice Award: Scott J Shenker. Процитовано 16 травня 2019.
  27. ACM Paris Kanellakis Theory and Practice Award: Pavel Pevzner. Процитовано 16 травня 2019.
  28. https://awards.acm.org/kanellakis

    Посилання
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.